01.04.2024 Провадження по справі № 2/940/94/24
Справа № 940/1500/23
Іменем України
01 квітня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08.02.2021 року станом на 26.11.2023 року в розмірі 63871 грн. 12 коп. та судові витрати в розмірі 2684 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 08.02.2021 року підписала заяву № б/н та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до умов договору позивач виконав свої зобов'язання, зокрема надано відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Втім, відповідачка порушує договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 26.11.2023 року заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.02.2021 року становить 63871грн. 12 коп.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.12.2023 року відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
За останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 три рази надсилались ухвала про відкриття провадження та позовна заява з доданими до неї копіями документів, які повернулися до суду не врученими з відміткою Укрпошти про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання у справі повідомлялась через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», підписавши 08.02.2021 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг у ПриватБанку, відповідно до якої отримала кредит в межах кредитного ліміту шляхом відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки.
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» складають договір банківського рахунку, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (а. с. 35-44).
У паспорті споживчого кредиту міститься інформація щодо умов кредитування, з якими відповідачка ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її підпис, датований 08.02.2021 року (а. с. 45-48).
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а саме надав відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується копією довідки щодо надання ОСОБА_1 кредитної картки та копією довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а. с. 34, 33).
Відповідачка скористалась кредитними коштами, але не виконує належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого, згідно наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 08.02.2021 року станом на 26.11.2023 року становить 63871 грн. 12 коп. і складається з: 56275 грн. 93 коп. - заборгованість за тілом кредита; 7595 грн. 19 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 6-13).
Із виписки за договором № б/н за період з 08.02.2021 року по 27.11.2023 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та періодично погашала заборгованість за наданим кредитом (а. с. 14-32).
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачкою не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача щодо нарахованої суми заборгованості за кредитним договором.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684,00 грн.
Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 527, 536, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, б. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість станом на 26.11.2023 року за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08.02.2021 року в сумі 63871 (шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 12 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок на рахунок № НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В. МАНДЗЮК