28.03.2024 Провадження по справі № 2/940/73/24
Справа № 940/1442/23
Іменем України
28 березня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.
розглянувши в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2017 року станом на 10.11.2023 року у розмірі 40688,57 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.09.2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «Акцент-Банк» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, а ОСОБА_1 порушено взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 10.11.2023 року заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2017 року становить 40688,57 грн., яка складається з: 24264,88 грн. - заборгованість за кредитом; 16423,69 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн. - штраф.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 04.12.2023 року відкрито провадження в цивільній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз'яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Сторони в справі повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками надіслані відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на адресу останнього відомого зареєстрованого місця проживання, повернулися до суду не вручені з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
У встановлений судом строк заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідачка суду не надавала, відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 29.09.2017 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується копією Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 29.09.2017 року та копією Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», які містять підпис відповідача (а. с. 8-9).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених за Договором.
Згідно п. п. 2.1.1.5.6 - 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі Простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Згідно з 2.1.1.2.24 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.
Відповідно до довідки за картками вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та надано кредитні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2021 року та № НОМЕР_3 , строком дії до квітня місяця 2027 року (а. с. 18).
Із довідки за лімітами вбачається, що за період з 29.09.2017 року по 29.08.2023 року відповідачу 29.09.2017 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 500,00 грн., який періодично збільшувався та зменшувався (а. с. 19).
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29.09.2017 року, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем, вбачається, що загальна заборгованість станом на 10.11.2023 року становить 40688,57 грн., яка складається з: 24264,88 грн. - заборгованість за кредитом; 16423,69 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн. - штраф (а. с. 5-7).
Зі змісту наданої виписки по картці за період з 29.09.2017 року - 10.11.2023 року, вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково здійснював повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин (а. с. 10-17).
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно вимог ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦПК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6005315400035 від 10.11.2023 року (а. с. 37).
Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 525, 526, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: вул. Батумська буд. 11, м. Дніпро, 49074, заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.09.2017 року у розмірі 40688 (сорок тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 57 копійок та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 01 квітня 2024 року.
Суддя С.В. МАНДЗЮК