Єдиний унікальний номер: 378/191/24
Провадження № 3/378/99/24
01.04.2024 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 126 ч. 5 КУпАП,
ОСОБА_1 9 березня 2024 року, близько 17 години 29 хвилин, по вул. Набережна в с. Стрижавка, керував мопедом SANS, без номерного знака, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1«а» Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав, пояснивши, що 9 березня 2023 року у с. Стрижавка він, не маючи відповідного права керувати транспортним засобом, керував мопедом, де його побачили працівники поліції, які під'їхали до нього та яким він повідомив, що посвідчення на право керування мопедом він не отримав. У вчиненому розкаюється.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина п'ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 2 ст. 126 КУпАП)).
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адмінправопорушень підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 9 березня 2024 року серії ААД № 332186, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 ;
- копією постанови відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 1 квітня 2023 року (а.с. 3), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування ним 1 квітня 2023 року, близько 12 год. 52 хв., мопедом SANS, без номерного знака, який не зареєстрований в установленому законом порядку та не маючи права керування вказаним транспортним засобом;
- копією постанови № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 9 березня 2024 року(а.с. 4) якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст.121 КУпАП за керування ним 9 березня 2024 року, близько 17 год. 29 хв., моторолером SANS, без номерного знака, який не зареєстрований в установленому законом порядку та без мотошолома;
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, перенесених з нагрудної бодікамери (а.с. 2), на якому зафіксовано що ОСОБА_1 визнав, що керував мопедом, та повідомив, що він не має посвідчення водія, оскільки не отримував його.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даних адміністративних проваджень, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, відповідно до яких останній, 9 березня 2024 року, близько 17 години 29 хвилин, по вул. Набережна в с. Стрижавка, керував мопедом SANS, без номерного знака не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до довідки Відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 14 березня 2024 року за № 589/109/1106/20-2024 (а. с. 6) ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Щодо можливості призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли така особа на момент вчинення кримінального правопорушення не мала посвідчення на право керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті 130 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення слід врахувати, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в доход держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 126 ч. 5 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі скарги в десятиденний строк.
Суддя Т. Н. Скороход