вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/1714/22
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Київській області
про стягнення 111269,43 грн та зобов'язання повернути нежитлове приміщення
секретар судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
прокурор: Наумова К.О. (посвідчення);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Срібна А.Р. (самопредставництво).
Заступник керівника Броварської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича про стягнення 111269,43 грн та зобов'язання повернути нежитлове приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 № 2194 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого за ФОП Саяхдіновим Русланом Фаридовичем виникла заборгованість в розмірі 111269,43 грн, які становлять заборгованість з орендної плати у розмірі 45085,92 грн, пеню у розмірі 40,86 грн, штрафні санкції у розмірі 3593,32 грн, штраф у розмірі 359,33 грн, неустойку у розмірі 62190,00 грн. Також прокурор просить суд зобов'язати Фізичну особу-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича усунути перешкоди у здійснення права власності державним майном, шляхом зобов'язання останнього повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м по вул. Ярослава Мудрого, 24 у м. Бровари вартістю 691000,00 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2023 р. позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 45085,92 грн. основного боргу, 5,96 грн. пені, 359,33 грн. штрафу; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича на користь Київської обласної прокуратури 1013,44 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 р. залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 30.01.2023 р.
Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 р. постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 та рішення господарського суду Київської області від 30.01.2023 у справі № 911/1714/22 скасовано у частинах позовних про зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 62190 грн неустойки; у частині зобов'язання фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича повернути нежитлове приміщення ухвалено нове рішення про задоволення позову; зобов'язано фізичну особу-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м, розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24; доручено Господарському суду Київської області видати наказ; у частині стягнення 62190 грн неустойки справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 34,90 грн пені судові рішення залишено без змін.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2023 р. прийнято справу в частині позовної вимоги про стягнення 62190 грн неустойки до провадження; розгляд справи у цій частині вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.12.2023 р.
11.01.2024 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від заступника керівника Броварської окружної прокуратури надійшла заява про уточнення предмету позову, в якій прокурор просить пункт 2 прохальної частини позовної заяви від 14.09.2022 № 52-4286вих-22 надалі розглядати в наступній редакції: «Стягнути з фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях заборгованість з орендної плати у розмірі 45085,92 грн., нараховану пеню у розмірі - 40,86 грн., нараховані штрафні санкції у розмірі 3593,32 грн., штраф по заборгованості у розмірі - 359,33 грн., нараховану неустойку у розмірі - 116320,00 грн. за період з 22.10.2021 р. до 16.03.2023, всього грошових коштів на загальну суму 165399,43 грн». В решті позовні вимоги не змінюються.
Судом не прийнято вказану заяву до розгляду з підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Київської області від 11.01.2024 р.
15.01.2024 р. до господарського суду Київської області від заступника керівника Броварської окружної прокуратури надійшла заява про уточнення предмету позову.
Вказана заява надіслана на адресу суду засобами поштового зв'язку і за змістом та реквізитами є аналогічною заяві, яка надійшла до суду 11.01.2024 р. засобами електронного зв'язку, і яку судом не прийнято до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2024 р.
02.02.2024 р. до господарського суду Київської області від головного державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 73641215) щодо виконання наказу про примусове виконання постанови Верховного Суду у справі № 911/1714/22.
06.02.2024 р. після закінчення судового засідання до суду через систему «Електронний суд» від Броварської окружної прокуратури надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві, в якій прокурор просить при розгляді справи врахувати виправлення в позовній заяві та правильним вважати період нарахування 62190,00 грн неустойки з 22.10.2021 до 21.07.2022 р.
Щодо вказаної заяви судом встановлено наступне.
При зверненні до суду із позовною заявою у даній справі прокурором була заявлена вимога, зокрема про стягнення неустойки у розмірі 62190,00 грн, нарахованої за період з 21.10.2021 р. до 20.07.2022 р.
Вказана вимога була розглянута судами усіх інстанцій.
Звертаючись із заявою про виправлення описки в позовній заяві, прокурор змінив період нарахування неустойки із вказаного у позовній заяві (з 21.10.2021 р. до 20.07.2022 р.) на інший (з 22.10.2021 до 21.07.2022 р.) вказавши, що це механічна описка. Прокурор посилається на те, що допущена у позовній заяві описка в частині написання дати початку нарахування неустойки є мимовільною, випадковою механічною помилкою у письмово-вербальному викладі тексту позовної заяви й не впливає на обсяг та зміст наведених в ній обставин, підстав та доводів для стягнення заявленої у справі № 911/1714/22 суми неустойки у розмірі 62190,00 грн.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд виходить з її змісту.
Заява прокурора про виправлення описки в позовній заяві за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, оскільки при зверненні із позовною заявою прокурором був визначений один період нарахування неустойки (з 21.10.2021 р. до 20.07.2022 р.), а в заяві про виправлення описки прокурором визначений інший період нарахування неустойки (з 22.10.2021 до 21.07.2022 р.), тобто змінюється і початок періоду нарахування, і його закінчення.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Посилаючись на виправлення описки, прокурор у заяві частково замінив одні позовні вимоги іншими.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
У даному випадку зміни фактичних обставин справи після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи не відбулось.
Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 р. встановлено, що прокурор просить стягнути неустойку за період з 21.10.2021 р. по 20.07.2022 р.
Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на необхідність встановлення обставин, які є передумовою для перевірки правильності розрахунку розміру неустойки та періоду її нарахування у зв'язку з припиненням договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
В поданій прокурором заяві про виправлення описки, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, змінено частково період нарахування неустойки, при тому, що зміни фактичних обставин справи після закінчення підготовчого засідання при новому розгляді не відбулось.
Таким чином, подана заява про виправлення описки, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, подана із порушенням вимог ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Отже, прокурором подано заяву від 06.02.2024 р. про виправлення описки, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, після закінчення підготовчого засідання, що є порушенням ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас, оскільки заяву подано не у зв'язку зі зміною фактичних обставин справи, то навіть у разі дотримання прокурором вимог ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, підстави для прийняття вказаної заяви були б відсутні.
З огляду на викладене, заява про виправлення описки, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, залишається судом без розгляду.
Прокурор у підготовчому засіданні 19.12.2023 р. позовну вимогу про стягнення неустойки підтримав відповідно до позовної заяви. В інших підготовчих та судових засіданнях прокурор підтримав позовні вимоги відповідно до поданих ним заяв.
Представник позивача у підготовчому засіданні 19.12.2023 р. позовні вимоги підтримав. У підготовчі засідання 11.01.2024 р., 25.01.2024 р. та у судові засідання 06.02.2024 р., 27.02.2023 р. представник позивача не з'явився. Позивач про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до ч. 3 ст. 216 та п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується особистим підписом представника на бланку суду від 19.12.2023 р. та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0600080234411, № 0600082434973 та № 0600086088549.
Представник відповідача у жодне підготовче та судове засідання не з'явився. Відповідач про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0600064942112, № 0600071612241, № 0600080233970, № 0600082433896 та № 0600086087798.
Представник третьої особи у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, суд
22.11.2018 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Саяхдіновим Русланом Фаридовичем (орендар) було укладено договір оренди № 2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.
Зазначеним наказом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків, зокрема Регіональною відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Відповідно до п. 1.1 договору № 2194 від 22.11.2018 р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею 105,0 кв.м (майно), що розміщене за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24 та перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Київській області (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2018 і становить за незалежною оцінкою 691000,00 грн без врахування ПДВ.
Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до акта приймання-передачі орендованого майна від 22.11.2018 р., який є додатком № 2 до договору оренди № 2194 від 22.11.2018 р., орендодавець за погодженням балансоутримувача передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею 105,0 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2018 року 3455,00 грн.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.11.2018 р. до 21.10.2021 р. включно (п. 10.1 договору).
Рішенням господарського суду Київській області від 30.01.2023 р. у даній справі, в тій частині, в якій воно набрало законної сили, встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором зі сплати орендних платежів за період з листопада 2018 р. по жовтень 2021 р. не виконав. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором за ним утворилась заборгованість у сумі 45085,92 грн. Крім того, вказаним рішенням присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 5,96 грн пені за період з 15.10.2021 р. по 21.10.2021 р. та 359,33 грн штрафу у розмірі 10% від простроченої понад три місяці суми заборгованості за період серпень-жовтень 2021 року.
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення та стягнення 62190,00 грн неустойки відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 р. залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 30.01.2023 р.
Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 р. постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 та рішення господарського суду Київської області від 30.01.2023 у справі № 911/1714/22 скасовано у частинах позовних вимог про зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 62190,00 грн неустойки; у частині зобов'язання фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича повернути нежитлове приміщення ухвалено нове рішення про задоволення позову; зобов'язано фізичну особу-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлове приміщення загальною площею 105 кв.м, розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24, а у частині стягнення 62190,00 грн неустойки справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 р. дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні підстави для продовження договору оренди.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.11.2018 р. до 21.10.2021 р. включно.
Отже договір оренди № 2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 р., припинив свою дію 21.10.2021 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Скеровуючи справу на новий розгляд в частині позовної вимоги про стягнення 62190,00 грн неустойки, Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 р. вказав, що суди попередніх інстанцій, неправильно застосувавши положення статті 18 Закону № 157-ІХ, зробили помилковий висновок про те, що названий вище договір не припинений і відповідно передчасно вказали на відсутність підстав для стягнення неустойки, заявленої у порядку частини другої статті 785 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач продовжує користуватися приміщенням після закінчення терміну дії договору і тому просить стягнути 62190,00 грн неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 21.10.2021 р. по 20.07.2022 р.
З цього приводу судом встановлено наступне.
Як вже зазначалось, договір оренди № 2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Фізичною особою-підприємцем Саяхдіновим Русланом Фаридовичем, діяв до 21.10.2021 р. включно, отже з 22.10.2021 р. є таким, що припинив свою дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Пунктом 2.4 договору також встановлено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при поверненні майна з користування покладається на орендаря.
Проте, відповідач після закінчення строку дії договору не повернув державне нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею 105,0 кв.м (майно), що розміщене за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 24.
Вказане майно повернуто з оренди лише 25.01.2024 р., що підтверджується постановою головного державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження ВП № 73641215 щодо виконання наказу від 24.11.2023 р. про примусове виконання постанови Верховного Суду у справі № 911/1714/22.
Під час розгляду справи судом не встановлено умов, які б перешкоджали відповідачу вчасно повернути майно позивачу у визначений договором оренди строк.
Таким чином, відповідач продовжував використовувати державне майно після закінчення терміну дії договору оренди № 2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 р.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Неустойка за цією нормою має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Відповідно до п. 10.11 договору якщо орендар не виконує обов'язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Отже, відповідач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення державного нерухомого майна.
Прокурором заявлено вимогу про стягнення 62190,00 грн неустойки, розрахованої наступним чином: з 21.10.2021 р. по 20.11.2021 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.11.2021 р. по 20.12.2021 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.12.2021 р. по 20.01.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.01.2022 р. по 20.02.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.02.2022 р. по 20.03.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.03.2022 р. по 20.04.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.04.2022 р. по 20.05.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.05.2022 р. по 20.06.2022 р. у сумі 6910,00 грн; з 21.06.2022 р. по 20.07.2022 р. у сумі 6910,00 грн.
Прокурором при розрахунку неустойки, як плати за користування майном за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення державного нерухомого майна, взята за основу орендна плата за базовий місяць 3455,00 грн, яка була погоджена сторонами у п. 3.1 договору та у розрахунку плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, який є додатком № 1 до договору оренди від 22.11.2018 р. № 2194. Отже, подвійна орендна плата за користування майном за один календарний місяць складає 6910,00 грн (3455,00Х2).
Як вже зазначалось, договір оренди № 2194 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.11.2018 р., діяв до 21.10.2021 р., отже з 22.10.2021 р. припинив свою дію.
Відповідно до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Отже відповідач, починаючи з 22.10.2021 р. протягом трьох робочих днів мав повернути позивачу майно, тобто у термін до 26.10.2021 р. (23.10.2021 р. та 24.10.2021 р. вихідні дні).
Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення державного нерухомого майна позивачу з 27.10.2021 р.
З огляду на викладене, прокурором неправильно визначений початок періоду нарахування неустойки з 21.10.2021 р.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що у разі неповного користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Таким чином, неустойка у розмірі подвійної плати за найм майна за час його користування розраховується помісячно таким чином:
- за період з 27.10.2021 р. по 31.10.2021 р. (5 календарних днів) сума неустойки складає 1114,52 грн ((6910,00/31)Х5);
- за період з листопада 2021 р. по червень 2022 р. (8 місяців) сума неустойки складає 55280,00 грн (6910,00Х8);
- за період з 01.07.2022 р. по 20.07.2022 р. (20 календарних днів) сума неустойки складає 4458,06 грн ((6910,00/31)Х20).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 60852,58 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення державного нерухомого майна за період з 27.10.2021 р. по 20.07.2022 р.
Таким чином, позовна вимога прокурора про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні із даним позовом прокурором була заявлена, зокрема вимога майнового характеру про стягнення з відповідача 111269,43 грн, з яких: 45085,92 грн боргу з орендної плати, 40,86 грн пені, 3593,32 грн штрафних санкцій, 359,33 грн штрафу та 62190,00 грн неустойки, за яку прокурором сплачено 2481,00 грн судового збору.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2023 р. позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 45451,21 грн, з яких: 45085,92 грн основного боргу, 5,96 грн пені та 359,33 грн, а також стягнуто відповідача на користь Київської обласної прокуратури 1013,44 грн судового збору.
Рішення господарського суду Київської області від 30.01.2023 р. в частині задоволених позовних вимог залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 р. та постановою Верховного Суду від 08.11.2023 р.
При новому розгляді позовної вимоги про стягнення неустойки, її задоволено у сумі 60852,58 грн.
Таким чином, у даній справі задоволено позовні вимоги (майнового характеру) на загальну суму 106303,79 грн, за які має бути сплачено 2370,28 грн судового збору ((106303,79/111269,43)х2481,00).
Оскільки рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2023 р. з відповідача на користь Київської обласної прокуратури стягнуто 1013,44 грн судового збору, то судовий збір, який підлягає стягненню на користь Київської обласної прокуратури за позовну вимогу про стягнення неустойки становить 1356,84 грн (2370,28-1013,44) та покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну вимогу про стягнення з відповідача 62190,00 грн неустойки задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, код 43173325) 60852,58 грн (шістдесят тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн. 58 коп.) неустойки.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Саяхдінова Руслана Фаридовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02909996) 1356,84 грн (одна тисяча триста п'ятдесят шість грн 84 коп.) судового збору.
2. У задоволенні іншої частини позовної вимоги про стягнення неустойки відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 01.04.2024 р.
Суддя О.О. Рябцева