Справа №591/6362/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/816/163/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
26 березня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/6362/23 за апеляційною скаргою захисника БОНДАРА П. Г. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.09.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник БОНДАР П. Г. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки ОСОБА_2 був безпідставно зупинений працівниками поліції, ознаки алкогольного сп'яніння в нього виявлені не були, копія врученого протоколу не містить посилання на пункт ПДР, які він порушив, що не узгоджується з наявним в матеріалах справи протоколом, і свідчить про його недопустимість як доказу, а медичний висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 не містить показника ступеню його сп'яніння.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.09.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком на 1 рік.
Згідно постанови, 09.07.2023 о 11:56 в м. Суми по вул. Харківська, 6/1 ОСОБА_2 керував т/з Mitsubishi Outlander, д. н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ», відповідно висновку лікаря № 1240 від 09.07.2023 ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Апеляційний розгляд справи згідно ст. 294 КУпАП був призначений на 12.12.2023, однак ОСОБА_2 та його захисник Бондар П. Г. до апеляційного суду не з'явились, від захисника Бондара П. Г. надійшло клопотання про відкладення судового розгляду через його та ОСОБА_2 . хворобу, при цьому будь-яких доказів на підтвердження наведених обставин стороною захисту надано не було.
26.03.2024 захисник Бондар П. Г. та Шмат О. В. в судове засідання повторно не з'явились, від захисника і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надійшли клопотання про відкладення розгляду справи через їх хвороби.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). При цьому «заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain), а «обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Враховуючи зазначені вище обставини, процесуальну поведінку ОСОБА_2 та його захисника Бондара П. Г., апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, незважаючи на їх заяви про відкладення розгляду справи, що не суперечить вимогам КУпАП.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 264239 від 18.07.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 керував т/з в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2023, згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 2);
- відеозаписами подій з технічних засобів працівників поліції, якими підтверджуються обставини зупинки т/з, встановлення особи водія ОСОБА_2 , виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки т/з та проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров'я, а також обставини складення протоколу, ознайомлення з ним ОСОБА_2 (а. с. 5).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в п. 3 розділу I цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги захисника з цього приводу (відсутність у водія ознак алкогольного сп'яніння) є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. При цьому ОСОБА_2 при розмові з працівниками поліції сам пояснював, що пив пиво (див. відеозапис).
Вище наведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури огляду, який за бажанням ОСОБА_2 був проведений в закладі охорони здоров'я, що підтверджується відповідним медичним висновком.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП були дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «чим порушив (ла) вимоги Правил дорожнього руху» зазначений п. 2.9а, який ставиться у вину ОСОБА_2 , тоді як в примірнику протоколу (копії), який був наданий особисто водію, запис «п. 2.9а» відсутній, що свідчить про недопустимість цього доказу, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки п. 2.9 ПДР містить заборони для водія, у тому числі і заборону керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння (підпункт «а»), за що ОСОБА_2 як особа, яка керувала т/з, і був притягнутий суддею суду першої інстанції до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Тобто, виклад фактичних обставин у протоколі, з яким ОСОБА_2 був ознайомлений, узгоджується як із п. 2.9 ПДР, так й з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені захисником в апеляційній скарзі доводи не зумовлюють недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення як доказу вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування т/з у стані алкогольного сп'яніння).
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставної зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 , оскільки автомобіль був зупинений поліцейськими через повідомлення про порушення водієм т/з Mitsubishi Outlander, д. н. з. НОМЕР_1 , правил дорожнього руху.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.09.2023 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника БОНДАРА П. Г. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов