Номер провадження: 11-кп/813/733/24
Справа № 497/1797/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022164020000098 від 01 грудня 2022 року відносно
ОСОБА_9 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді розвідника-навідника розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_9 на час проходження ним військової служби покладено на командира відповідної військової частини.
Запобіжний захід не обирався.
Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій він не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив скасувати вирок та ухвали новий, яким призначити ОСОБА_9 за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що призначене ОСОБА_9 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який будучи військовослужбовцем, не зважаючи на введення в Україні воєнного стану, самовільно залишив місце служби без поважних причин, не повернувся у військову частину, чим не виконав свій конституційний обов'язок.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням лише зазначив обставини, які пом'якшують відповідальність останнього, проте не навів переконливих доводів та мотивів про необхідність та можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду з усним клопотанням про призначення йому безоплатного захисника за рахунок держави.
Прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Заслухавши учасників апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
В силу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, законодавчих приписів ст.20 КПК України, суд повинен забезпечити реалізацію конституційного права обвинуваченого на захист.
Зокрема, стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» наголошує, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя
Відповідно до вимог п.3) ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право на отримання правової допомоги за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
На підставі викладеного, з метою забезпечення права на захист ОСОБА_9 апеляційний суд дійшов висновку про необхідність звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеський області, в порядку ст.49 КПК України, з метою залучення захисника для представництва та захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022164020000098 від 01 грудня 2022 року.
Керуючись статтями 48, 49, 405, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 .
Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеський області призначити, в порядку ст.49 КПК України, захисника для здійснення захисту прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022164020000098 від 01 грудня 2022 року.
Забезпечити завчасне прибуття захисника до Одеського апеляційного суду (каб.№706) для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та проведення конфіденційної зустрічі з обвинуваченим.
Відкласти апеляційний розгляд кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42022164020000098 від 01 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на 11 годину 30 хвилин 25 квітня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4