Номер провадження: 33/813/739/24
Номер справи місцевого суду: 523/20130/23
Головуючий у першій інстанції Деркачов О. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
04.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Шуляка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Суворовського районного суду м. Одесивід 16.11.2023 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: О 14 годині 15 хвилин 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Maxima», н/з НОМЕР_1 , біля буд.№144/2, по пр-ту Добровольського, в м. Одесі, в порушення п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, на вимогу працівника поліції відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, у зв'язку з виявленими наступними ознаками: поведінка не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, не природна блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:
- у працівників поліції не було підстав затримувати його, оскільки під час руху вони його не зупиняли, підійшли до нього вже після того, як його автотранспортний засіб був припаркований;
- жодного протоколу про порушення ним правил дорожнього руху працівниками поліції відносно нього не складалось, а ОСОБА_1 не підписував, у стані наркотичного сп'яніння не перебував;
- судом справу розглянуто без його участі та виклику.
Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційна скарга містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яку обґрунтовує тим, що в судовому засіданні участі не приймав, а про наявність оскаржуваної постанови дізнався лише після блокування виконавцем рахунків на сплату штрафу. Повний текст оскаржуваної постанови отримав лише 16.01.2024 року та 24.01.2024 року звернувся із апеляційною скаргою.
На підставі цього, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 16.11.2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Шуляка Р.В., які підтримали клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, просили їх задовольнити, постанову суду скасувати, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.
Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, про існування оскаржуваної постанови дізнався лише дізнався лише після блокування виконавцем рахунків на сплату штрафу, текст оскаржуваної постанови отримав лише 16.01.2024 року та 24.01.2024 року звернувся з апеляційною скаргою, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с.21).
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що останньому була вручена або надіслана судом першої інстанції копія оскарженої постанови в передбачений законом строк, а тому матеріали справи доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не спростовують, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог КУпАП розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту оскарженої постанови убачається, що розгляд справи в суді першої інстанції був здійснений за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який про розгляд справи не сповіщався.
При цьому в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, в тому числі повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограми, які б підтверджували факт інформування ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, яке відбулось в приміщені Суворовського районного суду м. Одеси 16.11.2023 року.
Згідно матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №648775 від 01.11.2023 року, не дивлячись що в ньому зазначено час, дату та місце розгляду справи, ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з його змістом, не підписав його та копію не отримав (а.с. 1).
Відповідно до положень ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
При цьому апеляційний суд наголошує про те, що на суд, в провадженні якого перебуває справа, покладається обов'язок щодо належного повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших учасників провадження.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод як джерело права (далі - Конвенція).
Конвенція та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 р.; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 р.); дрібні правопорушення пов'язані з нанесенням шкоди (Рішення ЄСПЛ в справі «Лауко та Кадубеч проти Словаччини», від 2 вересня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору "кримінального обвинувачення" до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст.6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Апеляційним судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та без належного його сповіщення про час та місце розгляду справи, чим були істотно порушені права ОСОБА_1 передбачені ст.268 КУпАП, а також було порушено його право на доступ до суду.
Таким чином, судом першої інстанції не було виконано обов'язок щодо забезпечення кожному учаснику справи реального доступу до правосуддя, що вимагається ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що як наслідок тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції.
Наведене, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, тим самим позбавивши апеляційний суд можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.
Враховуючи те, що встановлені апеляційним судом порушення, які допущені судом першої інстанції під час розгляду справи, не можуть бути усунені під час апеляційного розгляду, оскільки суддею фактично не розглядалась справа, не досліджувались пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про фактичну відсутність всебічного розгляду в суді першої інстанції у передбаченому законом порядку, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити доводи скарги та прийняти рішення по суті скарги, оскільки протилежне суперечитиме принципу інстанційності судового розгляду.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одесивід 16.11.2023 року, відносно ОСОБА_1 про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення у тому ж суді першої інстанції, іншим суддею.
Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання прав учасників судового провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець