Справа № 464/5669/18 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/811/1262/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
27 лютого 2024 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Зеліско-Чемерис К.Р.,
з участю: представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 10 квітня 2023 року у справі за заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У грудні 2022 року акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «Приватбанк» звернувся до суду із заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа за рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2019 року у справі №464/5669/18.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що АТ КБ «Приватбанк» є стягувачем за виконавчим листом №464/5669/18, виданим на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2019 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 111024 грн. 81 коп. та судового збору в розмірі 1762 грн. 31.10.2019 року винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, однак, ні постанова, ні оригінал виконавчого листа до банку не надходили, а поданий до виконавчої служби запит залишився без відповіді.
Посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», вказував на не пропущення банком строків пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10 квітня 2023 року у задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив заявник АТ КБ «Приватбанк», просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове судове рішення про задоволення його заяви.
Звертає увагу, що ДВС не було у встановленому законом порядку, а саме: рекомендованим листом з повідомленням про вручення, направлено АТ КБ «Приватбанк» копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом із виконавчим листом.
Наголошує, що доказів на спростування вказаної обставини органами ДВС не надано.
На переконання апелянта, виконавчий лист було втрачено з вини органів ДВС, оскільки АТ КБ «Приватбанк» не було належним чином повідомлено про повернення виконавчого листа, що є обґрунтованою підставою для видачі дубліката виконавчого листа.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, шляхом надсилання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану ним адресу місця проживання, заяви про зміну місця проживання та/або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторони стягувача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2019 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» 111024 грн. 81 коп. заборгованості за кредитним договором від 13.10.2011 року та 1762 грн. судового збору.
За заявою АТ КБ «Приватбанк» від 11.06.2019 року (а.с.75-76), Сихівським районним судом м. Львова 18.06.2019 року видано виконавчий лист №464/5669/18, який заявник отримав 26.06.2019 року, про що свідчить його розписка на обкладинці справи.
Вказаний виконавчий лист знаходився на примусовому виконанні у Сихівському ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області, ВП №59811450.
Постановою державного виконавця вказаного відділу ДВС від 31.10.2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.82-83).
14.10.2022 року АТ КБ «Приватбанк» надіслав до Сихівського ВДВС заяву, в якій повідомив, що станом на 13.10.2022 року постанова та виконавчий лист до банку не надходили (а.с.84-85).
У відповідь на повторний запит, Сихівський ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ листом від 19.12.2023 року повідомив про те, що матеріали виконавчого провадження АСВП №59811450 знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень, який складає три роки, згідно з п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року, а відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», строк зберігання журналів реєстрації поштової кореспонденції становить один рік, тому не має змоги надати докази поштового скерування виконавчого листа №464/5669/18 на адресу стягувача. Крім того, зазначив, що виконавчий лист №464/5669/18 від 18.06.2019 року Сихівського районного суду м. Львова міг бути втрачений при скеруванні поштової кореспонденції.
Актом АТ КБ «Приватбанк» від 26.09.2022 року (а.с.86) підтверджено, що згідно проведеної звірки отриманих у період 2015 - 2019 років і фактично наявних (не пред'явлених в органи Державної виконавчої служби України) виконавчих листів, наказу суду відповідно до розпорядження №359/DNA0407-17, виявлено факт втрати виконавчого листа про примусове виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова по справі №464/5669/18 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Констатовано, що виконавчий лист не виявлено, заборгованість по договору не погашена.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчий лист, виданий судом, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років.
Вказаний строк встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили (ч.2 ст.12 Закону).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 12 цього Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.5 ст.12 Закону).
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, названим вище положенням процесуального закону визначено, що суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо заява про це подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, або якщо є судове рішення про поновлення цього строку у разі його пропущення з поважних причин.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року (справа №2-836/11, провадження №14-308цс19), якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
З матеріалів справи встановлено, що виконавчий лист пред'являвся стягувачем до примусового виконання і був повернутий постановою головного державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 31.10.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у чинній на момент винесення вказаної постанови редакції Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.5 ст.37 Закону).
Таким чином, після повернення виконавчого листа постановою державного виконавця від 31.10.2019 року, трирічний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання мав би закінчитися 31.10.2022 року.
Разом з тим, відповідно до п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень (Розділ ХІІІ) Закону України «Про виконавче провадження», яким було доповнено Розділ ХІІІ Закону згідно із Законом №2129-IX від 15.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України , визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, з урахуванням внесених до Закону України «Про виконавче провадження» змін, у зв'язку із введенням на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, який діє на даний час, строк для пред'явлення зазначеного вище виконавчого листа до виконання стягувачем не пропущено.
Наведеними вище письмовими доказами, яких суд безпідставно не врахував, підтверджено відсутність надходження оригіналу виконавчого листа до банку з відділу державної виконавчої служби, тому колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів стягувача щодо втрати оригіналу виконавчого листа.
З наведених вище мотивів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про задоволення заявленої АТ КБ «Приватбанк» вимоги про видачу дубліката виконавчого листа.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» за наслідками розгляду справи апеляційним судом, понесені заявником судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. підлягають стягненню з боржника ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 10 квітня 2023 року скасувати і прийняти нове судове рішення, яким заяву акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.
Видати акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» дублікат виконавчого листа №464/5669/18, виданого Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 111024 гривень 81 копійок заборгованості за кредитним договором від 13.10.2011 року та 1762 гривень судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 08 березня 2024 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М.Копняк
А.В. Ніткевич