Справа № 450/3797/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/125/24 Доповідач: ОСОБА_2
26 березня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження №12022142430000260 за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Пустомитівського районного суду від 20.04.2023 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, яка не працює, навчається в Українському католицькому університеті, не одружена, не має на утриманні дітей, не інвалід, не депутат, не адвокат, не нотаріус, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, безпартійна, не військовослужбовець, раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
встановила:
Прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.04.2023 року, якою звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження про її обвинувачення, за ч.1 ст.309 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
Речовий доказ, а саме порошкоподібну психотропну речовину ММС (4-метилметкатинон) масою 0,4058 грам - необхідно знищити.
Прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та скерувати справу на новий судовий розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Апелянт покликається, що дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Вищенаведених положень кримінального та кримінального процесуального законів суд першої інстанції при постановленні ухвали не дотримався.
Зокрема судом першої інстанції, всупереч положенням ст. 370 КПК України, в ухвалі від 20.04.2023 не наведено належні і достатні мотиви та підстави її постановлення та звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, внаслідок чого допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Однією із підстав звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Однак судом першої інстанції не досліджено та в ухвалі не зазначено, у чому полягало активне сприяння обвинуваченою розкриттю кримінального правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора та просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 , 07.11.2022 року о 21 год. 40 хв. зберігала при собі ізолентовий згорток червоного кольору із вмістом порошкоподібної психотропної речовини ММС (4-метилметкатинон) масою 0,4058 грам, обіг якої заборонено, для власного вживання без мети збуту, яку незаконно придбала шляхом знахідки, та поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 була затримана працівниками поліції, які виявили у неї вказану психотропну речовину.
Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора ОСОБА_8 , який просив задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі, думку обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника- адвоката ОСОБА_9 , які просили відмовити у задоволені апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з ухвали, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинила вперше, щиро розкаявся, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, а тому наявні підстави, передбачені ст.45 КК України для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ст.45 КК України та закриття кримінального провадження відповідно до п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.288 КПК України.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст.45 КК України).
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності підстав, передбачених у ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення кримінального правопорушення особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки коли не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення обвинувачена вчинила вперше, щиро розкаялась як на досудовому слідстві, так і в суді, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано. Цивільного позову по справі не заявлено.
А отже, наявні підстави передбачені ст.45 КК України для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність, передбачених ст.45 КК України, підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України, з посиланням на те, що в діях обвинуваченої відсутня така пом'якшуюча покарання обставина, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 пройшла 07.12.2023 медичне обстеження і з діагнозом: вживання наркотиків була госпіталізована 13.12.2023 у добровільному порядку на стаціонарне лікування, (а.с.19,20). Крім того ОСОБА_7 надала суду першої інстанції довіку про те, що проходила лікування у стаціонарному відділенні з 14 по 19 грудня 2022 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психостимуляторів (амфетамін). Психотичний розлад (а.с.30).
У судовому засіданні 20.04.2023 прокурор у кримінальному провадженні підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 щодо звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям (а.с.59-60)
Відтак обвинувачена ОСОБА_7 від органів досудового розслідування не переховувалася, розслідуванню не перешкоджала, добровільно проходила лікування від наслідків вживання психотропних, наркотичних препаратів, при цьому прокурором встановлено: наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 та що шкоду кримінальним проступком не заподіяно.
Колегія суддів звертає увагу, що прокурором в апеляційній скарзі не наведені доводи, щодо відсутності факту активного сприянню слідству зі сторони обвинуваченої, тим більше, що в суді першої інстанції прокурор не заперечував проти задоволення клопотання. Відповідно в суді апеляційної інстанції покликання зазначені в апеляційній скарзі прокурора не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою, відтак підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення .
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.04.2023 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.309 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: