Справа № 308/1592/24
Закарпатський апеляційний суд
01.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/79/24, за апеляційною скаргою, яку подав захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні № 12024071040000152, внесеному 23.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачеве, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, не судимого у порядку ст. 89 КК України,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 27 березня 2024 року.
Цією ухвалою підозрюваному ОСОБА_6 визначено заставу у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640,00 грн.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладені такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 29 січня 2024 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, що, відповідно до ст. 12 КК України, скоєні діяння, віднесені до тяжких злочинів, і за їх скоєння передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки є ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_6 матиме можливість покинути межі Закарпатської області або територію України, в тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України ; також існує ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, які вже встановлені та які ще будуть встановлені, а також їхніх родичів з метою дачі, зміни ними показань на його користь. Слідчий у клопотанні вказує на те, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть дати вигідні для підозрюваного ОСОБА_6 неправдиві показання; при цьому наявним є і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому ОСОБА_6 підозрюється. У клопотанні слідчий посилається і на дані про особу підозрюваного : ОСОБА_6 у порядку ст. 89 КК України, вважається раніше судимим за вчинення тяжкого злочину. З огляду на вищенаведене, слідчий вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам. Просить клопотання задовольнити.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжких злочинів, і за їх скоєння передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071040000152, відомості про кримінальне правопорушення в якому 23.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України. Слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, підтверджені належними доказами. Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, що власне підтверджується тим, що за вчинення кримінальних правопорушень інкримінованих ОСОБА_6 , передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також наявний ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, оскільки на момент розгляду клопотання стороною обвинувачення допитані не всі свідки та потерпілі. При цьому, слушними визнані доводи клопотання про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими ймовірними співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності. Про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється свідчить те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу немає, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. В ухвалі також вказується на те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий суддя взяв до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , і те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, а тому, на переконання слідчого судді, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України слідчий суддя взяв до уваги конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , майновий та сімейний стан, відомості про особу підозрюваного, тому вважає за необхідне визначити заставу в розмірі130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640, 00 гривень, при цьому зазначивши що саме такий розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного та членів його родини, а також його індивідуальних обставин, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено існування жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, на який слідчий вказує у клопотанні. Так, слідчим не наведені переконливі доводи та докази щодо наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків, наведених у клопотанні, а також недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведених ризиків. Адвокат звертає увагу на те, що у підозрюваного є постійне місце проживання, підозрюваний має цивільну дружину з якою виховує спільну дитину, за місцем проживання підозрюваний ОСОБА_6 характеризується позитивно, співпрацює зі слідством, дає покази, повністю підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід - домашній арешт.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності підозрюваного апеляційний суд бере до уваги, що: підозрюваний належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; від підозрюваного не надходили заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги та бажання брати участь у її розгляді; адвокат та прокурор не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду : адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_5 , який судове рішення вважав законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього ж Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема протоколами: допиту підозрюваного ОСОБА_6 , огляду місця події, затримання особи, підозрюваної у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, на підставі яких 28.01.2024 винесено повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Дослідивши додані до клопотання докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинених кримінально-карних діянь.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про необґрунтованість підозри відхиляються.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинення іншого кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 10 років, та даними про особу підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, - повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого чи свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, які володіють відомостями про обставини вчинених кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищезазначеним ризикам.
Доводи апеляційної скарги про те, що існування жодного ризику, на який слідчий вказує у клопотанні не підтверджується доказами, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, з має цивільну дружину з якою виховує спільну дитину, за місцем проживання підозрюваний ОСОБА_6 характеризується позитивно, співпрацює зі слідством, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано визначив розмір застави, при цьому зазначаючи, що розмір застави стороною захисту не оспорюється.
Тому, апеляційний суд відхиляє вимоги апеляційної скарги про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, обставини, за яких кримінальні правопорушення мали місце, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі і відомості про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, зокрема передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід, не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не надано висновків компетентних осіб (лікарів), які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Колегія суддів вважає, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів також не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується, що строк дії оскаржуваної ухвали сплив і така втратила чинність.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2024 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого, у кримінальному провадженні № 12024071040000152, внесеному 23.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 27 березня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393 640,00 грн, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: