Справа № 128/5211/23
Провадження № 22-ц/801/785/2024
Категорія: 16
Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.
Доповідач :Матківська М. В.
01 квітня 2024 рокуСправа № 128/5211/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 11 січня 2024 року про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "СХК Вінницька промислова група" про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,
встановив:
У провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 11 січня 2024 року у цивільній справі № 128/5211/23.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 подав заяву, у якій серед іншого, просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки у нього немає жодних доходів, що підтверджується довідкою з ДФС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Звернувшись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 подав до суду довідку про відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11 грудня 2023 року.
Проте, такий наданий позивачем документ не є достатнім доказом на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки не відображає у повній мірі майновий стан особи. Інших доказів, які б свідчили про його майновий стан, зокрема, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, банківських довідок про відсутність коштів на рахунках, інформації щодо наявності чи відсутності нерухомого майна, транспортних засобів тощо, скаржник суду не надав.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору до задоволення не підлягає, а тому він має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі, визначеному пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, що на день подання апеляційної скарги становить 605,60 грн.
Судовий збір в сумі 605,60 грн. скаржнику ОСОБА_1 слід сплатити за такими реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження) по справі ______ (номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
За наведених обставин клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду до задоволення не підлягає, а оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, відповідно до ст. 357 ЦПК України до неї слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши апеляційну скаргу без руху.
ОСОБА_2 слід подати до апеляційного суду оригінал документа про сплату судового збору.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
В іншому випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Матківська