Справа № 127/31135/23
Провадження №11-кп/801/137/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
27 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці в залі судових засідань апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання, -
встановив:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.07.2020 року, на підставі того, що суд не вбачає сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці засудженого, а відповідно і його виправлення, що зумовлює відмову в задоволені клопотання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_7 на час звернення із клопотанням відбув 2/3 строку покарання, за період відбування покарання характеризується посередньо, по прибуттю в установу у виробничій майстерні та роботах з господарського обслуговування установи працевлаштований не був за власним бажання, і лише з травня 2023 року був працевлаштованим різноробочим дільниці рубки дров. Залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі в її реалізації не приймає. До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійних технічних навичок не прагне. По відношенню до представників адміністрації поводиться ввічливо, з метою поблажливого ставлення до себе. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує та не завжди робить для себе належні висновки.
Адвокат ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 вимоги ст. 81 КК України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вимоги мотивує тим, що засуджений вину повністю визнав, щиро розкаявся, під час перебування в установі виконання покарань характеризується позиьтивно, офіційно працевлаштований, адміністративних стягень немає, неодноразово адміністрацію установи заохочувався, до роботи ставиться сумлінно, добросовісно, регулярно відвідує заходи виховного впливу.
Захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав та мотивів, викладених у ній.
Прокурор заперечив задоволенню апеляційної скарги адвоката, пославшись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку учасників кримінального провадження, їх виступи в судових дебатах, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Пленум ВСУ у п. 17 постанови від 26 квітня 2002 року №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", вказав на те, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання.Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Як вбачається із матеріалів особової справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24.07.2020 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 04.01.2021, кінець строку відбування покарання - 23.12.2024.
Засуджений ОСОБА_7 до державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» прибув 15.04.2022 із державної установи «Селидівська виправна колонія №82», де під час утримання характеризується посередньо, чотири рази заохочувався, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, був працевлаштований.
У зв'язку з бойовими діями, 15.04.2022 року його було евакуйовано до ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)».
Згідно характеристики засуджений ОСОБА_7 під час перебування в ДУ «Вінницька виправна колонія №86» характеризується посередньо, по прибуттю в установу у виробничій майстерні та роботах з господарського обслуговування установи працевлаштований не був за власним бажання, і лише з травня 2023 року був працевлаштованим різноробочим дільниці рубки дров.Залучений до програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», однак активної участі в її реалізації не приймає. До підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійних технічних навичок не прагне. По відношенню до представників адміністрації поводиться ввічливо, з метою поблажливого ставлення до себе. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує та не завжди робить для себе належні висновки. Один раз заохочувався, адміністративних стягнень немає. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, легко піддається чужому впливу. По відношенні до представників адміністрації поводиться ввічливо, з метою поблажливого ставлення до себе. Намагається утримувати спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, яким користується при виконанні дорученої роботи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, однак достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. До виконання робіт із благоустрою установи намагається ставитися із розумною ініціативою.
Рішенням комісії установи, протокол № 19 від 05.09.2023, засудженому відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, як особі, яка не довела своє виправлення.
Ознайомившись із вище встановленими обставинами, колегія суддів не вбачає ґрунтовних даних про поведінку засудженого, які б свідчили, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і свідчить про можливість звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
Клопотання розглянуто судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно, досліджено необхідні матеріали провадження.
Апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду, вважає висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, обґрунтованими та належним чином вмотивованими та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання., - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4