ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"01" квітня 2024 р. Справа № 903/237/23
Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мосійчука Романа Сергійовича
на рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2023
(ухвалене о 12:23 год. у м. Луцьку, повний текст складено 19.06.2023)
у справі № 903/237/23 (суддя Якушева І.О.)
за позовом Луцької міської ради
до фізичної особи-підприємця Мосійчука Романа Сергійовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка Віталія Олеговича,
про визнання протиправним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Господарський суд Волинської області рішенням від 14.06.2023 у справі № 903/237/23 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Куклинської сільської ради, Маневицього району, Волинської області Ященка Віталія Олеговича від 20.12.2019, індексний номер 50364328. Зобов'язав підприємця Мосійчука Романа Сергійовича усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою комунальної власності у місті Луцьку по вулиці Кравчука, 34а шляхом знесення зовнішніх сходів, які прибудовані до об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер якого1983009507101. Стягнув з підприємця Мосійчука Романа Сергійовича на користь Луцької міської ради в особі виконавчого комітету Луцької міської ради 5 368 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 15.03.2024 фізична особа-підприємець Мосійчук Роман Сергійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2023 у справі № 903/237/23, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, а в решті позовних вимог відмовити.
Мотивуючи прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник вказує, що не був обізнаний із перебуванням у провадженні суду першої інстанції справи №903/237/23, а із оскарженим рішенням представник скаржника ознайомився 11.03.2024 на підставі заяви про ознайомлення із матеріалами справи.
Зокрема, акцентує увагу на тому, що ні позовної заяви, ні ухвали про відкриття провадження, ні оскарженого рішення суду від 14.06.2023 ОСОБА_1 за адресою, куди надсилалась поштова кореспонденція не отримував, оскільки місце фактичного проживання ОСОБА_1 є іншим, ніж зазначено в позові.
Від представника Луцької міської ради надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, котрі обґрунтовані тим, що суд першої інстанції направляв відповідачу процесуальні документи за адресою його реєстрації та неодноразово відкладав розгляд справи задля повторного повідомлення відповідача, а отримання відповідної кореспонденції перебуває поза межами контролю суду.
Крім того, зауважує, що відповідач знав про оскаржене судове рішення ще в грудні 2023, що підтверджується сплатою судового збору, стягнутого за рішенням місцевого господарського суду та витрат виконавчого провадження у повному розмірі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно із ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржене рішення ухвалене 14.06.2023, його повний текст складено 19.06.2023, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення було 10.07.2023.
Суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому, як убачається із матеріалів справи, до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Луцької міської ради до ФОП Мосійчука Романа Сергійович, у якій рада просила: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка Віталія Олеговича з індексом 50364328 від 20.12.2019; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою комунальної власності у м. Луцьку по вул. Кравчука, 34а, шляхом знесення зовнішніх сходів, які прибудовані до об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1983009507101; стягнути з відповідача на користь Луцької міської ради в особі виконавчого комітету Луцької міської ради сплачений судовий збір на рахунок: UA398201720344220001000020220.
Господарський суд Волинської області ухвалою від 13.03.2023 у справі № 903/237/23, серед іншого, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.04.2023 та залучив третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державного реєстратора Куклинської сільської ради Ященка Віталія Олеговича (а. с. 42).
Вказана ухвала була надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 Років Перемоги, 17, однак повернулась з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 43, 48-50).
При цьому, згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, котра була отримана судом першої інстанції, місцем реєстрації відповідача є: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 Років Перемоги, 17 (а. с. 51).
В судове засідання суду першої інстанції 05.04.2023 представники відповідача та третьої особи не з'явилися, а тому з метою забезпечення відповідачу права на захист та з метою повторного належного повідомлення , судом першої інстанції, шляхом постановлення ухвали, було відкладено підготовче засідання на 03.05.2023 (а. с. 75-76).
Вказану ухвалу від 05.04.2023 про відкладення підготовчого засідання було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 Років Перемоги, 17. Проте, ухвала суду від 05.04.2023, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 77, 81-83).
Господарський суд Волинської області ухвалою від 03.05.2023 закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 17.05.2023 (а. с. 93-94).
Таку ухвалу від 03.05.2023 було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 Років Перемоги, 17. Проте, ухвала суду від 03.05.2023, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 95-99).
В судовому засіданні з 17.05.2023 було оголошено перерву до 14.06.2023, а відповідача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було повідомлено про перерву шляхом надіслання ухвали (а. с. 104).
Ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.05.2023 про оголошення судом перерви було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 років Перемоги, 17. Проте, ухвала суду, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 105-108).
В судовому засіданні 14.06.2023 Господарський суд Волинської області ухвалив оскаржене рішення, котре надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 45 Років Перемоги, 17. Проте, вказане рішення суду від 14.06.2023, надіслане відповідачу за вказаною адресою, повернулось з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 123-135).
Суд апеляційної інстанції зважає на те, що на момент вирішення питання щодо залишення апеляційної скарги без руху, місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 .
При цьому, суд враховує, що рішенням Ківерцівської міської ради восьмого скликання від 05.08.2022 № 19/4 "Про перейменування вулиць, провулків на території Ківерцівської міської територіальної громади" вулицю 45 років Перемоги у місті Ківерці перейменовано на вулицю Перемоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців або фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу відповідно до норм статті 120 ГПК України.
Частиною 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновок Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Таким чином, суд апеляційної інстанції висновує, що місцевий господарський суд належним чином повідомляв відповідача про наявність судового провадження № 903/237/23, відкладав розгляд справи для забезпечення можливості явки відповідача та його представника у судове засідання.
В свою чергу, саме унаслідок дій відповідача, котрий маючи інше місце проживання, ніж вказане в офіційних джерелах, не вчиняв дій щодо перевірки поштової кореспонденції, котра направлялась йому, а також не актуалізував свої дані в таких джерелах з метою отримання поштової кореспонденції, котра направлялась йому.
Одночасно, суд зауважує, що ні матеріали справи, ні апеляційна скарга з доданими до неї документами не містять доказів на підтвердження проживання скаржника за адресою, котра вказана у апеляційній скарзі - Луцький район, с. Тростянець, вул.Волі, 39 у період розгляду справи у суді першої інстанції та подання апеляційної скарги.
При цьому, суд враховує, що у постанові від 26.07.2021 у справі № 910/22074/15 Верховний Суд погодився з правильністю висновків апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду 27.05.2018 про заміну кредитора, який був пропущений понад два роки з огляду на те, що скаржник не забезпечив належного отримання поштової кореспонденції внаслідок власної бездіяльності, та дійшов висновку, що поведінка скаржника, який не здійснював відповідного контролю щодо отримання ним судових повісток, підтверджує відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 01.06.2006 у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою ЄСПЛ зазначив: "Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як недоставлені. Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса. У межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення було надіслано на зареєстровану адресу заявника, що стосується поведінки національних органів влади у даній справі, суд зазначив, що вони діяли відповідно до законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Також інформація, яка стосується призначених слухань, була своєчасно та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду. Таким чином, суд демонстрував достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, які стосуються підприємців, визначитися з провадженням проти нього, а саме процедури оскарження у справі".
Отже, підсумовуючи викладене, суд вказує, що неотримання поштової кореспонденції, направленої на правильну адресу відповідача, було наслідками дій самого відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 73658195 від 27.12.2023 державним виконавцем було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/273/23-2 від 24.07.2023 про стягнення з ФОП Мосійчука Р.С. судового збору у зв'язку із сплатою судового збору та витрат виконавчого провадження у повному обсязі.
Тобто, суд апеляційної інстанції вказує, що починаючи, як мінімум з 27.12.2023, відповідач знав про існування рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2023 у справі № 903/237/23 та виданих на його виконання наказів.
Однак, лише 07.03.2024 представник відповідача звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи (т. 1, а. с. 145-147).
Також, із доданих документів до такого клопотання убачається, що договір про надання правничої допомоги було укладено лише 06.03.2024, тобто більш ніж через два місяці після виконання рішення суду першої інстанції у частині сплати судового збору.
Суд враховує, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" ЄСПЛ зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2023 у справі № 903/237/23 є неповажними та такими, що виникли внаслідок дій самого скаржника.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч.3 ст.260 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд бере до уваги, що клопотання про поновлення строку, в силу вимог ст. 258 ГПК України, є додатком до апеляційної скарги, а тому має бути надіслане іншим учасникам справи, а докази такого надіслання, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів - подані суду.
Крім того, суд вказує, що у відповідності до приписів п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проаналізувавши апеляційну скаргу, суд встановив, що у ній скаржником вказаний ОСОБА_1 , в той час коли відповідачем є ФОП Мосійчук Р.С.
Також, апеляційна скарга подана через електронний кабінет представника скаржника, і в ній відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету самого скаржника.
Тому, скаржнику слід надати нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотриманням положень ст. 258 ГПК України та докази надсилання нової редакції апеляційної скарги іншим учасникам справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів.
Також, відповідно до п.1 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст.58 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Водночас, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, апеляційна скарга від імені юридичної особи може бути підписана керівниками підприємств та організацій із наданням документів, що посвідчують їх посадове становище, або адвокатами з підтвердженням їх повноважень на надання правової допомоги.
Суд зазначає, що апеляційна скарга подана адвокатом через електронний кабінет, підписана представником - адвокатом Ульчаком Б.І., на підтвердження повноважень якого додано ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги від " 06 березня".
В ордері вказано, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
В той же час, в матеріалах господарської справи № 903/237/23 відсутній договір про надання правничої допомоги, з огляду на, що суд апеляційної інстанції не може встановити, який саме обсяг прав був наданий скаржником адвокату - Ульчаку Б.І. та відповідно, який обсяг правомочностей необмежений.
Враховуючи вищевикладене скаржнику слід надати суду договір про надання правничої допомоги на підставі якого видано ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024.
Окрім того, суд проаналізувавши вказаний ордер, зауважує, що відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер, а саме, що ордер містить наступні реквізити: 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Проте, суд звертає увагу адвоката Ульчака Б.І. на невідповідність наданого ордеру серії АС № 1086275 від 15.03.2024 установленим Положенням вимогам, оскільки такий ордер містить дату укладання договору без зазначення року.
Тому, скаржнику слід надати належним чином оформлений ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024.
Підсумовуючи наведене в сукупності, скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотриманням положень ст. 258 ГПК України, мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави з доказами їх надсилання іншим учасникам справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів, належним чином оформлений ордер серії АС №1086275 від 15.03.2024 та договір про надання правничої допомоги на підставі якого видано ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мосійчука Романа Сергійовича на рішення Господарського суду Волинської області від 14.06.2023 у справі № 903/237/23 - залишити без руху.
2. Зобов'язати скаржника - фізичну особу-підприємця Мосійчука Романа Сергійовича протягом 10-днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотриманням положень ст. 258 ГПК України, мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави з доказами їх надсилання іншим учасникам справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів, належним чином оформлений ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024 та договір про надання правничої допомоги на підставі якого видано ордер серії АС № 1086275 від 15.03.2024.
3. Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені ст.ст.260, 261 ГПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя-доповідач Петухов М.Г.