Справа № 686/24955/22
Провадження № 2/686/898/24
(заочне)
27 лютого 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Приступи Д.І.,
при секретарі Люкової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діють у власних інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,
встановив:
22 листопада 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, посилаючись на те, що 26 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», в особі Хмельницької обласної дирекції та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №512008/85/22са за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 36000 доларів США, під 14,7 % річних строком по 26 вересня 2028 року. Кредит був наданий для придбання житлової нерухомості - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
В забезпечення зобов'язань відповідача за вказаним кредитним договором банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 26.06.2008, відповідно до якого в іпотеку прийнято придбану за кредитні кошти квартиру АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 25 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. за реєстровим № 5132. Оскільки позичальник взяті на себе зобов'язання не виконав, банк звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із позовом про стягнення боргу, за наслідками розгляду справи №686/15023/16-ц, судом 28 вересня 2016 року було ухвалене рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №512008/85/22са від 26.09.2008р. 18 839,23 доларів США та 13 988,43 грн, а також судові витрати в сумі 7 513,37 грн.
Оскільки вищезазначене рішення до цього залишається невиконаним, позивач з огляду на приписи ст.ст.38,39 Закону України «Про іпотеку» просить звернути стягнення на іпотечне майно.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги викладені у позові підтримав у повному обсязі, у випадку неявки відповідачів не заперечив, щодо заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Третя особа, в судове засідання також не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без його участі, а також подали висновок про неможливість підготовки висновку щодо доцільності/недоцільності виселення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з кв. АДРЕСА_1 . 24.01.2023р спеціалісти служби у справах дітей Хмельницької міської ради відвідали дану квартиру. Двері квартири відчинила громадянка, яка повідомила, що менше місяця винаймає квартиру разом із подругою у ОСОБА_1 , договору найму житла у них не було. З її слів, до їх вселення у квартирі проживали інші громадяни, які також винаймали квартиру у власника житла. Де проживає сім'я Кшемінських, їй невідомо, Батькам залишено повідомлення з проханням сконтактувати з працівниками служби у справах дітей, на яке вони не відреагували. На засідання комісії з питань захисту прав дитини Хмельницького міськвиконкому 08.02.2023р. та 22.02.2023р. законні представники дитини не з'явились, хоча були належним чином повідомленні щодо необхідності їх участі у засіданні. На відправлені та залишені запрошення ніхто не відреагував.
Із згоди представника позивача суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст.280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що поданий позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк», в особі Хмельницької обласної дирекції та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №512008/85/22са за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 36000 доларів США, під 14,7 % річних строком по 26 вересня 2028 року. Кредит був наданий для придбання житлової нерухомості - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
В забезпечення зобов'язань відповідача за вказаним кредитним договором банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 26.06.2008р., відповідно до якого в іпотеку прийнято придбану за кредитні кошти квартиру АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 25 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. за реєстровим № 5132. Оскільки позичальник взяті на себе зобов'язання не виконав, банк звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із позовом про стягнення боргу, за наслідками розгляду справи №686/15023/16-ц, судом 28 вересня 2016 року було ухвалене рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №512008/85/22са від 26.09.2008р. 18 839,23 доларів США та 13 988,43 грн, а також судові витрати в сумі 7 513,37 грн.
Згідно з доданою позивачем довідкою 31201/03-10 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.05.2020 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вказаним зареєстрованим у житловому приміщенні особам банком було надіслано вимогу про виселення від 28.08.2021. про що свідчить квитанція.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами укладеного договору не виконав належним чином.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором є договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що була придбана за кредитні кошти і є предметом іпотеки.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 25.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. за реєстровим № 5132. Наведене стверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 273704761 від 07.09.2021р.
За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону України «Про іпотеку».
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст. 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Умовами укладеного договору іпотеки (п. 6.3) передбачено право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін.
27.08.2021 року позивач направив власнику іпотечного житла - ОСОБА_1 та іншим, зареєстрованим у вказаному житлі особам вимогу про добровільне виселення зі зняттям з реєстрації з вищевказаного іпотечного житла на протязі одного місяця. Проте, у встановлений термін вказану вимогу відповідачі не виконали.
Так, згідно з ч. 3 ст. 39 цього Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без винесення рішення про виселення мешканців, не позбавляє іпотекодержателя права звернутися з таким позовом окремо.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК України, у частині першій якої передбачені підстави виселення.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.
Таким чином, ч. 2 ст. 109 ЖК України встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення при зверненні стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.
Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеним у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-39цс15, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1892цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16.
Судом встановлено, що в іпотеку банку відповідачем передано квартиру, яка була придбана за рахунок отриманих у кредит грошових коштів. Зазначене підтверджується п.1.1.-1.5. кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 355/689/16-ц та в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі № 753/72/17.
Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Суд відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вважає за необхідне зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів.
При визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації судом враховується правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у цивільній справі № 14-11цс18, згідно якого визначена у резолютивній частині рішення суду вартість предмета іпотеки у розмірі, визначеному сторонами під час укладення договору, не має остаточного та вирішального значення, оскільки судовим рішенням допускається можливість зміни вартості, в тому числі, у бік її збільшення, а іпотекодавець наділений правом заявити клопотання про визначення вартості зазначеного майна під час примусового виконання рішення суду.
Також, позивач просить суд виселити з спірної квартири відповідачів - ОСОБА_1 , та членів його сім'ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що відповідно до довідки №1201/03-10 по зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб громади гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані у спірній квартирі після укладення договору іпотеки.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. В подальшому продовжено.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту: «5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Враховуючи, що на момент ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за споживчим кредитом воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, оскільки згадані норми права не втратили свою чинність через невиключення з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджено зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону. До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові №296/7213/15 від 22.06.2022. Отже, слід зупинити виконання рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 4 962 гривень.
Керуючись ст.ст.7, 17, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитними договором №512008/85/22са від 26 вересня 2008 року, що стягнута на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 вересня 2016 року у справі №686/15023/16-ц в сумі 18 839,23 доларів США та 13 988,43 грн, а також судові витрати в сумі 7 513,37 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В., 25 вересня 2008 року за реєстровим номером 5132, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
ВиселитиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що діють у власних інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_3 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та зняти їх з реєстраційного обліку.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» в особі Хмельницької обласної дирекції судовий збір в сумі по 1 654 грн з кожного.
Зупинити виконання рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Хмельницького апеляційного суду.
Текст рішення складений 27 лютого 2024 року.
Суддя: Д.І. Приступа