вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" березня 2024 р. Справа№ 910/10936/23 (910/16040/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 27.03.2024 не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023
у справі №910/10936/23 (910/16040/23) (суддя Пасько М.В.)
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича
про стягнення 1 042 414,00 грн
в межах справи №910/10936/23
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі - 15636,21 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №910/10936/23 (910/16040/23); розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) здійснювати без повідомлення учасників справи; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В.; Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10936/23 (910/16040/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23).
14.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10936/23 (910/16040/23) в 1-му томі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) залишено без руху; зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (2684,00 грн).
23.01.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору, що додано до заяви про усунення недоліків від 19.01.2024 - відмовлено; роз'яснено скаржнику, що в разі невиконання ухвали суду Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
01.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 06.02.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 клопотання про звільнення від сплати судового збору, що долучено за заяви про усунення недоліків від 01.02.2024 - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23). Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.03.2024 об 12 год. 50 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 01.03.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.03.2024 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 про виправленння описки).
У судове засідання 27.03.2024 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що позивачем було надано до суду першої інстанції докази на підтвердження того, що розмір судового збору в сумі 15636,21 перевищує у 5 разів дохід позивача за 2022 рік. Як вказує скаржник, місцевим господарським судом не надано належну оцінку розміру доходу Позивача за 2022 рік, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідь на запит у електронному вигляді від 06.07.2023. Скаржник зазначає, що у мотивувальній частині ухвали від 02.11.2023 у справі № 910/10936/23 (910/16040/23) відсутні мотиви та висновки суду, до яких прийшов суд щодо відсутності права у Позивача на відстрочку сплати судового збору у сумі 15 636,21 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі № 910/10936/23 (910/16040/23). Скаржник посилається на судову практику, відповідно до якої суди вказують, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обгрунтовується рівень її майнового стану; доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) слід скасувати. Справу №910/10936/23 (910/16040/23) направити до Господарського суду міста Києва для розгляду питання про відстрочення чи відмову у відстроченнні сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №910/10936/23, відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі , повернення без розгляду або залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн, з огляду на наступне.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10936/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
14.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1 042 414,00 грн.
Крім того, в тексті позовної заяві містилось клопотання про відстрочення ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплати судового збору у розмірі - 15 636,21 гри. за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Вказане клопотання мотивоване тим, що майновий стан позивача, щодо якого відкрито справу № 910/10936/23 про неплатоспроможність, не дозволяє сплатити судовий збір за подання позовної заяви. Позивач зазначив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06.07.2023 - розмір судового збору, який має сплатити позивач за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а саме 2022. Також позивач зазначив, що постановою від 09.05.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти позивача, постановою від 09.05.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на майно позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 залишено позовну заяву без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви в 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити: докази сплати судового збору в розмірі 15.636,21 грн.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали позовної заяви, зазначив, що до неї не додано доказів сплати судового збору, розмір якого відповідно до Закону України "Про судовий збір" становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2.684, 00 грн і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 939.400, 00 грн.
Колегія суддів зауважує, що у вказаній ухвалі суд не надав жодної оцінки поданому клопотанню позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
25.10.2023 позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про усунення недоліків, у якій повторно просив суд першої інстанції відстрочити ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплату судового збору у розмірі - 15 636,21 гри. за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
Позивач у вказаному клопотанні вказав, що суд залишив не розглянутим його клопотання, заявлене у позовній заяві, про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, повторно вказав про тяжкий майновий стан, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06.07.2023 - розмір судового збору, який має сплатити позивач за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а саме 2022. Також позивач зазначив, що постановою від 09.05.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти позивача, постановою від 09.05.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено арешт на майно позивача.
В обґрунтування заявлених клопотань позивач послався на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником в клопотанні не наведено жодної підстави, передбаченої ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору. Вказані позивачем в клопотанні обставини щодо неможливості здійснити оплату у зв'язку з накладенням арештів на рухоме та нерухоме майно, не є підставою для відстрочення сплати судового збору згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Проте, суд апеляційної інстанції вважає таку позицію необгрунтованою.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених норм права вбачається, що за подання до суду позовної заяви на судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір. Проте, суд за клопотанням такого скаржника може відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього скаржника.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
В той же час слід враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема, на звернення до суду із позовом, оскільки це буде порушенням права на доступ до суду та справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах.
Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами процесуальних документів у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати.
Як вже вказувалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 суд позовну заяву залишив без руху у зв'язку з неподанням доказів справи судового збору, проте, клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявлене у позовній заяві, не розглянув та оцінки поданим доказам в обгрунтування вказаного клопотання не надав.
Ухвалою суду від 02.11.2024 суд позовну заяву з доданими до неї документами повернув скаржнику через не усунення недоліків позовної заяви, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", поданного повторно, так і залишивши не розглянутим вказане клопотання, заявлене у позовній заяві.
Зі змісту ухвали суду про повернення позовної заяви вбачається, що суд вказав, що заявником в клопотанні не наведено жодної підстави, передбаченої ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору. Вказані позивачем в клопотанні обставини щодо неможливості здійснити оплату у зв'язку з накладенням арештів на рухоме та нерухоме майно, не є підставою для відстрочення сплати судового збору згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
З вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки, дана ухвала суду не містить правової оцінки тих обставин (аргументів), які викладені ОСОБА_1 у клопотанні про відстрочення сплати судового збору.
Суд першої інстанції не розглянув вказане клопотання, заявлене у позовній заяві, не дослідив й не проаналізував додані до цього клопотання документи та до повторного поданого клопотання, а саме, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.07.2023, копії постанов про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_2 від 09.05.2023 та про арешт майна боржника ВП НОМЕР_2 від 09.05.2023.
Суд першої інстанції, формально пославшись на невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали від 24.10.2023, не вказав, які саме докази на підтвердження рівня майнового стану мав надати позивач, враховуючи, що оцінка таким доказам надається саме судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зі свого боку, подаючи двічі клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує у 5 відсотків розміру річного доходу за 2022 рік, з доданими документами, ОСОБА_1 був вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надавало б йому підстави не сплачувати судовий збір до ухвалення рішення суду за результатами розгляду його позовної заяви.
Натомість, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху з підстав не подання позивачем доказів сплати судового збору, не розглянув клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, подане із позовною заявою, не надавши жодної оцінки обставинам, які слугували для подання такого клопотання.
Оскаржуваною ухвалою суд розглянув клопотання позивача про відстрочення судового збору та одночасно повернув позовну заяву через неусунення недоліків позовної заяви.
Одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення позовної заяви є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати позивачу можливість сплатити судовий збір.
Таким чином, за відсутності дослідження судом першої інстанції обставин, якими скаржник обґрунтовував тяжкий майновий стан у поданому клопотанні про відстрочення сплати судового збору, реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення позовної заяви.
Ураховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та беручи до уваги, що суд повинен вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, забезпечуючи, при цьому, належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду, з іншого боку, висновки суду про повернення позовної заяви є передчасними.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки відповідним аргументам учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам до судового рішення з огляду на повернення позовної заяви без надання належної оцінки заявленому клопотанню про відстрочення сплати судового збору та наданим доказам на підтвердження рівня майнового стану скаржника, із наданням позивачу можливості сплатити судовий збір у разі відмови у задоволенні вказаного клопотання, не відмовляючи у задоволенні клопотання та повертаючи позовну заяву одночасно.
Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено порушення судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи встановлені вище обставини у їх сукупності, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, стосовно порушення норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 у відповідності до ст. 275 ГПК України з викладених у даній постанові мотивів, скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) та направлення справи №910/10936/23 (910/16040/23 до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відстрочення чи відмову у відстроченнні сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №910/10936/23, відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі , повернення без розгляду або залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 у справі №910/10936/23 (910/16040/23) скасувати.
Справу №910/10936/23 (910/16040/23) направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відстрочення чи відмову у відстроченнні сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №910/10936/23, відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі , повернення без розгляду або залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича про стягнення 1 042 414,00 грн
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 01.04.2024
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
Б.М. Поляков