вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2024 р. Справа№ 910/17427/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар судового засідання Місюк О.П.
за участю представників:
позивача - Моцайно В.С.;
відповідача - Нестеренко І.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024
у справі №910/17427/23 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення заборгованості.
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" звернулося з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 466665,37 грн, з яких: 266872,11 - грн 3% річних та 199793,26 грн - інфляційні втрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач прострочив оплату вартості наданих в 2020-2023 роках послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договором №0479-09021 від 01.07.2019, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкрито провадження у справs №910/17427/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/17427/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить суд скасувати рішення від 18.01.2024 у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції обмежено доступ відповідача до правосуддя, неповно встановленні обставин, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Скаржник вказує на те, що оскільки предметом спору є стягнення коштів у розмірі 466665,37 грн, суд в порушення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, чим обмежив відповідачу доступ до правосуддя.
Також відповідач зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано сукупності всіх обставин правовідносин між сторонами, які безпосередньо впливають на вирішення даного спору та не надано належної оцінки ділової поведінки відповідача, як учасника правовідносин з позивачем та зобов'язань відповідача як учасника ринку електричної енергії (договір передачі електричної енергії від 21.05.2019 №0479-02024).
При цьому апелянт наголошує, що на виконання умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел повністю поніс передбачені структурою тарифу витрати. Встановлення ж витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено, як і не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж із тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі.
Відтак, на переконання скаржника, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу у справі №910/17427/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", суддею-доповідачем виявлено недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, з огляду на що, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/17427/23, справу призначено до розгляду на 26.03.2024, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
04.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач відмічає, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є незначної складності, предметом спору є стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а розмір позовних вимог менший ніж 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також позивач наголосив, що ані умови договору, ані положення Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019, не ставлять у залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифів зі сторони регулятора (НКРЕКП).
У призначене засідання суду 26.03.2024 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги. Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (постачальник послуг) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) укладено договір №0479-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, відповідно до умов якого постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
За умовами п. 3.1 договору постачальник послуг зобов'язаний: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку; 3) на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток 1 до договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 4) повідомляти про зміни реквізитів, а також про припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію постачальника послуг; 5) повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього договору; 7) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 8) надавати послугу.
За умовами п. 3.3 договору замовник зобов'язаний: 1) приймати послугу, яку надає постачальник; 2) на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього договору; 3) повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; 4) у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом 5 днів з дня їх отримання; 6) проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі; 7) складати та надавати постачальнику послуг податкову накладну згідно з вимогами чинного законодавства України.
Згідно з п. 7.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 28.12.2020, додатковою угодою №5 від 15.12.2021, додатковою угодою №6 від 14.12.2022 договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2023.
На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у жовтні 2020 року на суму 6866064,76 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №10/2020 від 30.10.2020), у листопаді 2020 року - на суму 1655435,09 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №11/2020 від 30.11.2020), у грудні 2020 року - на суму 867961,46 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №12/2020 від 30.12.2020), у січні 2021 року - на суму 1369525,01 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №01/2021 від 31.01.2021), у лютому 2021 року - на суму 3486131,40 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №02/2021 від 28.02.2021), у червні 2021 року - на суму 5000000,00 грн та на суму 11912551,79 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №06/2021 від 30.06.2021), у липні 2021 року - на суму 10364747,22 грн та на суму 10364747,21 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №07/2021 від 31.07.2021), у серпні 2021 року - на суму 7479683,83 грн та на суму 7479683,81 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №08/2021 від 31.08.2021), у вересні 2021 року - на суму 8797205,66 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №09/2021 від 30.09.2021), у березні 2022 року - на суму 8901371,93 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №03/2022 від 31.03.2022), у квітні 2022 року - на суму 7967650,26 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №04/2022 від 30.04.2022), у травні 2022 року - на суму 14275082,52 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №05/2022 від 31.05.2022), у червні 2022 року - на суму 14946323,32 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №06/2022 від 30.06.2022), у липні 2022 року - на суму 13643071,85 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №07/2022 від 31.07.2022), у серпні 2022 року - на суму 9144812,88 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №08/2022 від 31.08.2022), у вересні 2022 року - на суму 4409010,54 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №09/2022 від 30.09.2022), у лютому 2023 року - на суму 5068737,24 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №02/2023 від 28.02.2023), у квітні 2023 року - на суму 9437603,29 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №04/2023 від 30.04.2023), у травні 2023 року - на суму 20788620,37 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №05/2023 від 31.05.2023), у червні 2023 року - на суму 18999046,20 грн (акт приймання-передачі наданих послуг №06/2023 від 30.06.2023), що не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 13.4 Порядку №641 (в редакції від 28.12.2019), ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Постановою НКРЕКП №2137 від 20.11.2020 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у жовтні 2020 року у розмірі 5721720,63 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 25.11.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено 27.11.2020, відтак строк прострочення оплати - 1 день.
Постановою НКРЕКП №2683 від 23.12.2020 затверджено розмір послуги у листопаді 2020 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 1379529,24 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 29.12.2020. Оплату у повному обсязі було здійснено 26.01.2021, строк прострочення - 27 днів.
Постановою НКРЕКП №76 від 20.03.2021 затверджено розмір послуги у грудні 2020 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 723301,22 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 25.01.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено 26.02.2021, строк прострочення оплати - 31 день.
Постановою НКРЕКП №331 від 03.03.2021 затверджено розмір послуги у січні 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 1141270,84 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 09.03.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено 26.03.2021, строк прострочення оплати - 16 днів.
Постановою НКРЕКП №482 від 22.03.2021 затверджено розмір послуги у лютому 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 2905109,50 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 25.03.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено 06.04.2021, строк прострочення оплати - 11 днів.
Постановою НКРЕКП №1177 від 23.07.2021 затверджено розмір послуги у червні 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 14093793,16 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за Договором сплив 28.07.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 30.07.2021. Строк прострочення оплати - 1 день.
Постановою НКРЕКП №1413 від 25.08.2021 затверджено розмір послуги у липні 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 17274578,69 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 28.08.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 31.08.2021, строк прострочення оплати - 2 дні.
Постановою НКРЕКП №1600 від 22.09.2021 затверджено розмір послуги у серпні 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 12466139,70 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 27.09.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено 01.10.2021, строк прострочення оплати - 3 дні.
Постановою НКРЕКП №1841 від 23.10.2021 затверджено розмір послуги у вересні 2021 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 7331004,72 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 27.10.2021. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 18.11.2021, строк прострочення оплати - 21 день.
26.04.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №396 від 26.04.2022 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" (далі - Постанова №396).
Відповідно до п. п. 1 п. 4 Постанови №396, ОСП має здійснювати оплату ПУП вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга), на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, згідно з Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, з урахуванням таких особливостей: у кожному розрахунковому періоді (календарний місяць) перераховувати ПУП кошти в обсягах податкових зобов'язань відповідного ПУП у розмірі не менше 19,5% від вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання (далі - сума податкових зобов'язань), яка розраховується як сума добутків обсягу купленої у споживача електричної енергії виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства та відповідного "зеленого" тарифу. Зазначену суму податкових зобов'язань розраховує ПУП та доводить до відома ОСП разом з актом приймання-передачі послуги. Зазначені у цьому підпункті перерахування здійснюються ОСП у рахунок оплати вартості наданої ПУП послуги відповідно до актів приймання-передачі послуги не пізніше 55 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року).
На виконання умов постанови №396 позивач повідомив відповідача про суми (розміри) податкових зобов'язань, які підлягають перерахуванню на користь ПУП а саме:
- сума податкових зобов'язань за березень 2022 року становила 2588690,31 грн (лист вих. №1180 від 29.04.2022);
- сума податкових зобов'язань за квітень 2022 року становила 2333705,15 грн (лист вих. №1310 від 13.05.2022);
- сума податкових зобов'язань за травень 2022 року становила 4198027,51 грн (лист вих. №1691 від 20.06.2022);
- сума податкових зобов'язань за червень 2022 року становила 4404388,77 грн (лист вих. №1964 від 11.07.2022);
- сума податкових зобов'язань за липень 2022 року становила 4515464,54 грн (лист вих. №2264 від 12.08.2022);
- сума податкових зобов'язань за серпень 2022 року становила 3489488,45 грн (лист вих. №2537-02/02-2022 від 12.09.2022);
- сума податкових зобов'язань за вересень 2022 року становила 2066506,36 грн (лист вих. №2997-001/02-2022 від 12.10.2022).
Таким чином Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" було зобов'язане перерахувати на користь позивача грошові кошти у строки, встановлені Постановою №396, а саме: 2588690,31 грн до 25.05.2022 включно (оплачено 25.05.2022); 2333705,15 грн до 24.06.2022 включно (оплачено 24.06.2022); 4198027,51 грн до 25.07.2022 включно (оплачено 25.07.2022); 4404388,77 грн до 24.08.2022 включно (оплачено 24.08.2022); 4515464,54 грн до 26.09.2022 включно (оплачено 23.09.2022); 3489488,45 грн до 25.10.2022 включно (оплачено 25.10.2022); 2066506,36 грн до 24.11.2022 включно (оплачено 29.11.2022). Відтак кількість днів прострочки становить 4 дні.
В подальшому, 30.01.2023 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №153 від 30.01.2023 "Про визнання такою, що втратила чинність постанови НКРЕКП від 26 квітня 2022 року №396" (далі - Постанова №153).
Згідно з п. 1 Постанови №153 визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2022 №396 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" (зі змінами).
Відповідно до п. п. 1 п. 2 Постанови №153, з метою врегулювання питань, які виникають у зв'язку із пунктом 1 цієї постанови оператору системи передачі забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році: за березень - до 20 березня 2023 року; за квітень - до 20 квітня 2023 року; за травень - до 20 травня 2023 року; за червень - до 20 червня 2023 року; за липень - до 20 липня 2023 року; за серпень - до 20 серпня 2023 року; за вересень - до 20 вересня 2023 року; за жовтень - до 20 жовтня 2023 року; за листопад - до 20 листопада 2023 року; за грудень - до 20 грудня 2023 року.
Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно з урахуванням положень Постанови №396 та Постанови №153.
Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг за період березень - вересень 2022 року, затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:
- постановою №487 від 13.05.2022 затверджено розмір послуги у березні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 7417809,94 грн (без ПДВ);
- постановою №559 від 31.05.2022 (оприлюднена 01.06.2022) затверджено розмір послуги у квітні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 6639708,55 грн (без ПДВ);
- постановою №652 від 28.06.2022 (оприлюднена 29.06.2022) затверджено розмір послуги у травні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 11895902,10 грн (без ПДВ);
- постановою №820 від 26.07.2022 (оприлюднена 28.07.2022) затверджено розмір послуги у червні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 12455269,43 грн (без ПДВ);
- постановою №1053 від 30.08.2022 (оприлюднена 31.08.2022) затверджено розмір послуги у липні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 11369226,54 грн (без ПДВ);
- постановою №1239 від 30.09.2022 (оприлюднена 03.10.2022) затверджено розмір послуги у серпні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 7620677,40 грн (без ПДВ);
- постановою №1354 від 25.10.2022 (оприлюднена 27.10.2022) затверджено розмір послуги у вересні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 3674175,45 грн (без ПДВ).
У свою чергу, у зв'язку з прийняттям постанови №153 та скасування постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану", розрахунок за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з лютого 2023 року по червень 2023 року включно, необхідно було здійснювати у відповідності до п. 13.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги).
Так, постановою НКРЕКП №522 від 22.03.2023 (оприлюднена 24.03.2023) затверджено розмір послуги у лютому 2023 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 4223947,70 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 29.03.2023. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 14.07.2023, строк прострочення оплати - 106 днів.
Постановою НКРЕКП №958 від 23.05.2023 (оприлюднена 25.05.2023) затверджено розмір послуги у квітні 2023 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 7864669,41 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 30.05.2023. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 14.07.2023, строк прострочення оплати - 44 дні.
Постановою НКРЕКП №1177 від 28.06.2023 (оприлюднена 29.06.2023) затверджено розмір послуги у травні 2023 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 17323850,31 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 04.07.2023. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 22.08.2023, строк прострочення оплати - 48 днів.
Постановою НКРЕКП №1383 від 25.07.2023 (оприлюднена 26.07.2023) затверджено розмір послуги у червні 2023 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" у розмірі 15832538,50 грн (без ПДВ). Термін оплати відповідачем за договором сплив 31.07.2023. Оплату у повному обсязі було здійснено відповідачем 30.08.2023, строк прострочення оплати - 29 днів.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору прострочив оплату наданих позивачем послуг за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року, червень - вересень 2021 року, березень - вересень 2022 року, лютий - червень 2023 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 266872,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 199793,26 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії є спеціальним обов'язком, покладеним на відповідача законодавством, з огляду на що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають. Крім того, відповідач відмітив, що між сторонами укладено також договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019, умови якого систематично порушуються позивачем в частині своєчасної оплати за поставлену відповідачем електричну енергію.
Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару.
За результатами розгляду спору суд першої інстанції встановивши, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі договору, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заявленого розміру 3% річних та інфляційних втрат.
Апеляційний господарський суд погоджується із наведеним висновком господарського суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" є постачальником універсальних послуг на закріпленій території (Черкаська область). В свою чергу Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ліцензії є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55); постачальник універсальної послуги (ПУП) - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (п. 67); регулятор - НКРЕКП (п. 72).
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 4 частини 5 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку «на добу наперед». Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.
Отже, згідно положень ст. ст. 33, 62 , 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 за №641 затверджено Порядок купівлі - продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (далі - Порядок), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 гл. 1 Порядку).
Відповідно до п. 3.2 гл. 3 Порядку, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, згідно умов укладеного між сторонами договору, п. 3.1 сторонами погоджено, що постачальник послуг зобов'язаний здійснювати розрахунок вартості Послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість Послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку.
Умовами п. 13.2 гл. 13 Порядку визначено, що протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони.
Відповідно до п. 13.4 глави 13 Порядку, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Водночас, як було зазначено, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №396 від 26.04.2022, згідно якої ОСП має здійснювати оплату ПУП вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга), на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, згідно з Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, з урахуванням таких особливостей: у кожному розрахунковому періоді (календарний місяць) перераховувати ПУП кошти в обсягах податкових зобов'язань відповідного ПУП у розмірі не менше 19,5% від вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання (далі - сума податкових зобов'язань), яка розраховується як сума добутків обсягу купленої у споживача електричної енергії виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства та відповідного "зеленого" тарифу. Зазначену суму податкових зобов'язань розраховує ПУП та доводить до відома ОСП разом з актом приймання-передачі Послуги. Зазначені у цьому підпункті перерахування здійснюються ОСП у рахунок оплати вартості наданої ПУП Послуги відповідно до актів приймання-передачі Послуги не пізніше 55 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року).
30.01.2023 Постанова №396 втратила чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №153 від 30.01.2023.
Так, згідно п. п. 1, 2 Постанови №153 з метою врегулювання питань, які виникають у зв'язку із пунктом 1 цієї постанови ОСП має забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році: за березень - до 20 березня 2023 року; за квітень - до 20 квітня 2023 року; за травень - до 20 травня 2023 року; за червень - до 20 червня 2023 року; за липень - до 20 липня 2023 року; за серпень - до 20 серпня 2023 року; за вересень - до 20 вересня 2023 року; за жовтень - до 20 жовтня 2023 року; за листопад - до 20 листопада 2023 року; за грудень - до 20 грудня 2023 року.
За положеннями п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що акти приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел підписані сторонами без зауважень чи претензій, зокрема, зі сторони відповідача, а отже вказані акти є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України в підтвердження надання позивачем та прийняття відповідачем визначеного актами обсягу послуг та їх вартості.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, які не були спростовані скаржником в апеляційному порядку, про доведеність належними доказами порушення відповідачем умов договору №0479-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг за таким договором. Протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не надано ні суду першої інстанції під час розгляду справи, ані суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 3.3 договору, наведених положень Порядку №641, Постанови №396 та Постанови №153, відповідач зобов'язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги (послуги отримані в жовтні - грудні 2020 року, січні - вересні 2021 року, лютому, квітні - травні 2023 року) та протягом строку встановленого Постановою №153 за послуги надані в 2022 році.
Втім, як підтверджується наявними матеріалами справи та не було спростовано відповідачем, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у встановлені строки не здійснило оплату наданих позивачем послуг, чим порушило договірні зобов'язання, що є підставою, в силу положень ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України, для застосування відповідальності, обумовленої договором та законом.
Доводи скаржника про те, оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, і зазначені об'єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки п. 3.3. договору чітко узгоджено порядок оплати наданих послуг за відповідними актами, які складаються з урахуванням відповідного розрахунку, які і були підписані сторонами без зауважень і заперечень, і які, відповідно, є належними, допустимими та достатніми доказами в підтвердження надання позивачем та прийняття відповідачем визначеного актами обсягу послуг та їх вартості, а отже, є належними доказами виникнення у відповідача чітко обумовленого грошового зобов'язання з оплати наданих послуг у сумах, узгоджених у вказаних актах, і в обумовлені договором та ст. 530 ЦК України строки.
Поряд з цим слід зауважити, що ані умови договору, ані положення Порядку №641 та наведені постанови НКРЕКП не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора.
За наведеного, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, як про це вказує скаржник, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Стосовно тверджень скаржника про неврахування судом першої інстанції сукупності всіх обставин правовідносин між сторонами, зокрема, щодо виконання зобов'язань за договором передачі електричної енергії №0479-02024 від 21.05.2019 укладеним між сторонами, колегія суддів відмічає, що виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором передачі електричної енергії №0479-02024 від 21.05.2019 не входить до предмету даного позову та не впливає на виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором. Тоді як відсутність коштів на виконання зобов'язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст.617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що факт своєчасного та повного надання позивачем послуг за договором №0479-09021 та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманих послуг, підтверджений документально матеріалами справи та не спростований відповідачем розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, а тому наявні підстави для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Так, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за вказані вище періоди, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 266872,11 грн та інфляційні втрати в розмірі 199793,26 грн.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Здійснивши перевірку нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, щодо сум, строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції встановив їх арифметичну вірність, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 266872,11 грн 3% річних та 199793,26 грн інфляційних втрат, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Стосовно доводів апеляційної скарги про помилковий розгляд даної справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно, обмеження сторін в доступі до правосуддя, колегія суддів відмічає наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 відкрито провадження у справі №910/17427/23 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що для цілей цього кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2023 відповідач подав до суду заперечення щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, в обґрунтування яких відмітив, що справа потребує детального розгляду та з'ясування сукупності всіх обставин.
Згідно з ч. 6 наведеної статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На переконання колегії суддів, оскільки дана справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а також дана справа є справою незначної складності (предметом спору є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання договірних зобов'язань в розмірі 466665,37 грн), характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, наведене свідчить про одночасне існування двох умов, визначених ч. 6 ст. 252 ГПК України, за наявності яких суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з цим слід зауважити, що Господарський суд міста Києва створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з її рухом шляхом надіслання відповідних процесуальних документів (продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву). Як позивач, так і відповідач використали своє процесуальне право та подали до суду необхідні заяви по суті спору, в яких виклали свої вимоги та заперечення щодо таких вимог. Отже, розгляд місцевим господарським судом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є правозастосуванням процесуального закону, що відповідає прецедентній практиці ЄСПЛ.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком про стягнення з відповідача на користь позивача 266872,11 грн 3% річних та 199793,26 грн інфляційних втрат та вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/17427/23 прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається, з огляду на що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягає задоволенню.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/17427/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 01.04.2024.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко