Справа № 188/2367/23
Провадження № 1-кп/188/136/2024
01 квітня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальне провадження № 62023050020000354 від 29.06.2023р. відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ,
мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , зареєстрований по
АДРЕСА_2 ,
громадянин України, освіта вища, одружений, має
на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовець
військової служби за мобілізацією, який проходив військову
службу на посаді командира відділення старшого офіцера
на батареї 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової
частини НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант,
паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 04.04.1997р.
Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області,
раніше не судимий,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, -
за участю захисника в режимі відеоконференції: ОСОБА_4
за участю: обвинуваченого в режимі відеоконференції: ОСОБА_3
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 травня 2023 року № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Разом з тим, молодший сержант ОСОБА_3 07 квітня 2022 року наказом № 97 командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду командира відділення старшого офіцера на батареї 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.
Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Згідно ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Проте, молодший сержант ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.
В квітні 2022 року військову частину НОМЕР_1 , в тому числі й молодшого сержанта ОСОБА_3 , було залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
В свою чергу, військовослужбовець військової служби за мобілізацією командир відділення старший офіцер на батареї 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи у населеному пункті АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов'язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Луганської області, діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на самовільне залишення місця служби, 16 квітня 2022 року незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 27 квітня 2022 року самовільно залишив місце служби, а саме: місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в АДРЕСА_3 , в умовах військового стану та до 16.11.2023 року проводив час на власний розсуд у спосіб, не пов'язаний із проходженням військової служби, чим фактично протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.
Суд, враховуючи думку прокурора, захисника, бажання обвинуваченого, керуючись ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачений - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні доказана повністю зібраними доказами в сукупності, факт скоєння ним кримінального правопорушення є повністю доведеним та таким, що не підлягає сумніву.
Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення вірною за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше не судимий, за місцем служби характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що дає суду підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання з урахування вказаних обставин.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України є такою, що пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України є такими, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України, та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_3 основне покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на два роки на тримання у дисциплінарному батальйоні строком на два роки.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме: з 16.11.2023 року, зарахувавши в строк відбування покарання перебування під вартою ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2023 року.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1