Житомирський апеляційний суд
Справа №935/760/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
25 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі:головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою від 22 лютого 2024 року, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 22.02.2024 року. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчім суддею не враховано порушення прокурором вимог ст.214 КПК України щодо безальтернативного внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що в його заяві від 22.02.2024 зазначені обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. В обґрунтування скарги ОСОБА_6 вказав, що 22.02.2024 року він звернувся до Коростишівської окружної прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 КК України, щодо службових осіб Брусилівської селищної ради, а саме невиконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 15.05.2023 у справі №906/631/23 та просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але, в порушення ст. 214 КПК України вказані відомості не були внесені до ЄРДР. Тому просив зобов'язати першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 22.02.2024.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя зазначив, що заява останнього про кримінальне правопорушення від 22.02.2024 не містить обставин, які вказують на наявність в діях службових осіб Брусилівської селищної ради ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, яке полягає в умисному невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, оскільки ухвала Господарського суду Житомирської області від 15.05.2023 про відкриття провадження у справі №906/631/23 не є виконавчим документом. Жодних обставини, які б вказувала на наявність ознак складу будь-якого кримінального правопорушення така заява не містить, а тому підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР не має.
Прокурор в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. Надав заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутності, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без зміни. Зауважив, що ухвалу від 15.05.2023 сторонами провадження виконано та ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі №906/631/23 прийнято остаточне рішення.
Заслухавши доповідача, доводи заявника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
При цьому згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об'ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві ОСОБА_6 від 22.02.2024 йдеться про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 КК України, у зв'язку з невиконанням службовими особами Брусилівської селищної ради Житомирської області ухвали Господарського суду Житомирської області про відкриття провадження від 15.05.2023 у справі №906/631/23 (а.п.6).
Листом першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 від 23.02.2024 за № 53-515 вказану заяву ОСОБА_6 було спрямовано начальнику ВП №2 Житомирського РУП в Житомирській області (м.Коростишів) для розгляду звернення, проведення перевірки та прийняття рішення в порядку, встановленому КПК України (а.п.3).
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України є судове рішення будь-якої інстанції, яким вирішується справа по суті та яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Рішення суду приймаються у формі постанови та ухвали відповідно до вимог Господарського процесуального Кодексу.
Ухвали приймаються не іменем України з метою врегулювання процедурних питань, пов'язаних з рухом справи, а рішення ухвалюється в зв'язку із закінченням судового розгляду та вирішення спору по суті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчій суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказана заява ОСОБА_6 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, оскільки ухвала про відкриття провадження не є остаточним рішенням суду, тобто відсутній предмет вказаного злочину, а тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.
Отже доводи апелянта про те, що слідчім суддею не враховано зміст його заяви від 22.02.2024, в який зазначені обставини кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними.
Доводи апелянта про те, що положеннями ст.214 КПК України не передбачена відмова у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає необгрунтованою, оскільки ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, тобто вказана норма не передбачає внесення до ЄРДР всіх заяв чи повідомлень, а передбачає лише реєстрацію таких заяв.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність першого заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою від 22 лютого 2024 року - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: