Житомирський апеляційний суд
Справа №274/4633/23 Головуючий у 1-й інст. Корбут В.В.
Категорія 60 Доповідач Борисюк Р. М.
26 березня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
з участю секретаря
судового засідання Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/4633/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Богатирчук Віктор Анатолійович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Рибак Яни Василівни на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Корбута В.В. у м. Бердичеві,
У липні 2023 року ОСОБА_3 звернулась з даним позовом, в якому просила визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері - два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_4 , яка була зареєстрована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, село Журбинці, проте за вказаної адресою остання вже давно не проживала.
ОСОБА_4 проживала разом з нею у АДРЕСА_1 , російська федерація, там і померла. При житі мати склала на неї заповіт.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку із військовою агресією рф проти України, на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжується. Тому всі дипломатичні відносини між рф та Україною були припинені.
Вона до травня 2023 року перебувала на території рф, немала можливості перетнути кордон. Процес реєстрації заяв про прийняття спадщини був фактично зупинений.
Лише 11.05.2023 їй вдалось проставити апостіль на свідоцтво про смерть матері, що видавалось у рф, яке є підставою для відкриття спадкової справи на території України. Після чого, із великими зусиллями вона потрапила на територію України. Тут звернулася до нотаріуса Бердичівського районного округу Житомирської області Богатирчука В.А., від якого дізналася, що спадкова справа після смерті матері вже відкрита та видані свідоцтва про право на спадщину.
Після звернення її представника до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, останнім було ухвалено постанову від 09.06.2023 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку із пропущенням встановленого чинним законодавством України терміну для прийняття спадщини, неприйняття спадщини у встановлений законом спосіб та у зв'язку з видачею свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно спадкоємцеві за законом.
Вважає, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом з нею на території російської федерації. А враховуючі вторгнення рф до України, ведення бойових дій, розірвання дипломатичних відносин, є поважною причиною пропуску нею встановленого законом строку для прийняття спадщини після смерті матері, який просить судом поновити та визначити додатковий строк для вчинення таких дій.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі, представник позивача -адвокат Рибак Я.В. просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.
Посилаючись на обрання Позивачем неефективного способу захисту, суд не зазначив чому, на його думку, рішення суду у цій справі не зможе бути виконане та не буде направлене на поновлення порушених прав, а лише послався на положення ст. 1272 ЦК України.
Крім того, судом не враховано, що позивач у зв'язку із агресією рф і бойовими діями, була змушена перебувати за межами України і повернулася лише у травні 2023 року. Тому не мала можливості звернутися вчасно на території України до нотаріальної контори після смерті матері для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд також не врахував наявність заповіту матері про її волю залишити все майно позивачу, який був посвідчений ще у 2019 році.
Грубе порушення місцевим судом основоположних засад та принципів здійснення правосуддя, є беззаперечною підставою для скасування рішення у даній справі повністю.
У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення, яке є законним і обґрунтованим - залишити без змін.
У судовому засіданні, яке було проведено у режимі відео-конференції, представник позивач підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити і надала пояснення, які відповідають змісту позовних вимог та доводів поданої скарги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, мотивуючи тим, що судове рішення є законним і обґрунтованим.
Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду у судове засідання не з'явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що представник позивача звернулася до суду із позовними вимогами про визнання причини пропуску ОСОБА_3 строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 поважною та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті останньої. Тобто, представник звернулась за захистом прав та інтересів довірителя у спосіб, не передбачений законодавством України, обраний нею спосіб не є ефективним для захисту прав та інтересів ОСОБА_3 у спірних правовідносинах та суперечить статті 1272 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Журбинці Бердичівського району Житомирської області, батьками якої були: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 ( а.с.14).
Згідно копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 ОСОБА_5 05.12.1987 уклала шлюб із ОСОБА_8 , стала носити прізвище ОСОБА_9 ( а.с.18). Їх родина була зареєстрована і проживала тривалий час у м. Горлівка Донецької області, що підтверджується копіями відміток у паспорті позивача та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.12-13).
Із письмових пояснень позивачки убачається, що у зв'язку із негативним відношенням до матері з боку сина - відповідача ОСОБА_2 , а також тяжким захворюванням матері та встановленням останній інвалідності 1 групи, що підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_7 потребувала стороннього догляду. Тому вона із постійного місця її проживання забрала до себе у м. Горлівку Донецької області, де остання з нею і проживала, до початку окупації міста російськими агресорами. Згодом вона з мамою були змушені залишити територію України і переїхати жити до м. Петергоф, м. Санкт-Петербург, рф (а.с.193-210). Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Також встановлено, що ще на неокупованій території України 07 травня 2019 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла все своє рухоме і нерухоме майно позивачці, що підтверджується копіями заповіту від 07.05.2019 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( а.с.24-25).
Відповідно до копії документу, надалі російською мовою, дослівно: « свидетельства о смерти, серии V-АК № 813528 от 01.03.2022 г., ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , умерла 28 февраля 2022 г., место смерти - АДРЕСА_1 » ( а.с.19).
Вказаний документ, а також інші, які виконані на російській мові, підтверджуються виданим Апостилем із відповідним перекладом українською мовою ( а.с.21- 22).
Таким чином, висновок суду про те, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не проживала з ОСОБА_4 , як зазначено у судовому рішенні, не відповідає дійсності, оскільки у цей час остання знаходилася разом із дочкою за межами України в рф, де і померла.
Відповідач, який є рідним братом позивачки, 30.03.2023, за відсутності письмової відмови ОСОБА_3 від прийняття спадщини, знаючи, що на останню покійною оформлений заповіт, а сама позивачка знаходиться на окупованій території України, звернувся до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , вказавши при цьому, що сестра - ОСОБА_3 на спадщину не претендує. Вказані обставини підтверджуються змістом заяви ОСОБА_2 ( а.с.117-118).
На підставі вказаного звернення до нотаріальної контори відповідачу були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 5 земельних ділянок різного цільового призначення, на загальну площу 2, 8933 га, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ( а.с.31-36, 112, 113, 118, 119, 120).
Після повернення на неокуповану частину території України і звернення позивачки до нотаріальної контори із заявою для оформлення свого права на спадщину після смерті матері за заповітом, нотаріусом постановою від 09.06.2023 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із порушенням встановленого законом терміну для прийняття спадщини та у зв'язку із видачею свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно спадкоємцеві за законом, тобто відповідачу ( а.с.11, 128).
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На законодавчому рівні врегульовано питання можливості вчинення нотаріальних дій (прийняття спадщини, тощо) громадянами України у дипломатичних представництвах та консульських установах за межами території України.
Зокрема, цей механізм урегульований Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310 "Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України".
Згідно вказаного положення за зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв'язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини.
Також особа не позбавлена права направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення, в якому вказати про прийняття спадщини.
Але, загально відомим є той факт, що згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2000 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією рф на Україну у нашій державі було введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2024, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Будь-які дипломатичні відносини із Україною із країною-агресором були розірвані, поштова кореспонденція не надходила і не відправлялася.
Позивач має похилий вік ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), можливість самостійно перетнути кордон між Україною та рф у період активних бойових дій у вище зазначений період безумовно ставило під загрозу не лише її подальше здоров'я, а і життя.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Тому, колегія суддів вважає, що ці обставини є поважними причинами, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення таких дій.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції акцентував увагу на те, що представник позивача звернулась за захистом прав та інтересів довірителя у спосіб, не передбачений законодавством України, обраний нею спосіб не є ефективним для захисту прав та інтересів ОСОБА_3 у спірних правовідносинах та суперечить статті 1272 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів погоджується із тим, що положення частини 3 статті 1272 ЦК України не містять вимоги щодо необхідності визнання причин пропуску особою, яка звертається до суду із відповідним позовом для прийняття спадщини після померлого спадкодавця поважними. Але для вирішення питання наявності чи відсутності обставин, які судом можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцем, це не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову із посиланням на те, що представником позивача обрано неефективний спосіб захисту.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Несправедливі рішення призводять до правового нігілізму та підривають авторитет судової гілки влади.
Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що судом можуть бути визнані поважними причини для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. При ухваленні рішення, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що у відповідності до вимог пунктів 1, 3 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення із ухваленням нового - про часткове задоволення позову.
Відповідно до положень частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга задоволена, ізОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені витрати на сплату судового збору при зверненні до суду із позовом та за подання апеляційної скарги на загальну суму 2703, 99 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Рибак Яни Василівни задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на сплату судового збору у сумі 2703,99 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 01 квітня 2024 року.