Постанова від 26.03.2024 по справі 932/10641/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3077/24 Справа № 932/10641/21 Суддя у 1-й інстанції - Костюков Д. Г. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів в складі:

Судді-доповідача Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків, в якій подана апеляційна скарга Державною екологічною інспекцією? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2023року, головуючий у суді першої інстанції Костюков Д.Г., -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2021року Державна екологічна інспекція? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подала позов в суд до ОСОБА_1 в якому виклала вимоги про стягнення на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завданих збитків, внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 1 253 672,69гривни.

Існування таких вимог Державна екологічна інспекція обґрунтовувала тим, що інспекція на підставі звернення ОСОБА_2 від 26 березня 2021року та листа Державної екологічної інспекції України від 30 березня 2021року № 3124/2.2/11-21 в межах законодавчо визначених повноважень з 13 квітня 2021року по 26 квітня 2021року провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо факту незаконної господарської діяльності ОСОБА_1 на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області по незаконному видобутку та вивезенню надр (піску) та родючого шару ґрунту на належних останньому земельних ділянках загальною площею 44,6563га, цільове призначення яких, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення і для ведення особистого селянського господарства.

В ході перевірки, зокрема обстеженні земельні ділянки, кадастрові номера:

1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094; 1225682000:01:005:0095; 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:005:0172;

1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269 - які на праві власності належать ОСОБА_1 та на яких здійснювався видобуток піску «сухим методом» за допомогою екскаватору та здійснювався видобуток корисних копалин гідромеханізованим способом за допомогою плаваючого земснаряду із наступним транспортуванням за допомогою спецтехніки видобутого піску до карти намиву для осушення.

Збитки завдані державі внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням на підставі Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 130/2.3-2.5/21 за період 13.04-26.04.2021року - Акт перевірки № 130/2.3-2.5/21 розраховано по формулі 3 пункту 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007року № 963.

У відзиві на позовну заяву від 27 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_1 , через представника адвоката Погорілого А.М. заперечив позовні вимоги, стверджував що позивачем не доведені правові підстави для стягнення шкоди з відповідача, а саме непідтверджений факт використання всіх земельних ділянок не за цільовим призначенням, розмір ділянок які використовуються не за цільовим призначенням та якою саме особою вчинені дії зазначені в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21, і яка саме шкода була спричинена. Зазначені в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21 обставини не були предметом перевірки в порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та в жодний інший спосіб не підтверджена протиправність дій відповідача і причинний зв'язок між шкодою та протиправними діями відповідача.

Неправомірність перевірки заявник вбачав також в тім, що оскільки в Наказі Державної екологічної інспекції йшлося про незаконну господарську діяльність громадянина ОСОБА_1 то застосуванню підлягають норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007року № 877-V в порушення якого Державною екологічною інспекцією не отримано погодження центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки. Також не відповідає вимогам цього закону кількість членів комісії залучених до проведення перевірки, оскільки Акт перевірки № 130/2.3-2.5/21 складено лише двома з чотирьох членів комісії, які були визначені в наказі.

Також на думку відповідача, на доказовість Акту перевірки № 130/2.3-2.5/21 вплинула та обставина, що він не містить дати коли було здійснено підпис відповідачем, також не зазначені відомості про відмову від підписання акту та його отримання з боку відповідача, чим відповідач був позбавлений права на подачу заперечень або спростування зазначених в Акті порушень.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2023року в позові Державній екологічній інспекції відмовлено.

Суд вважав що у даній справі позивачем не підтверджено факту протиправної поведінки з боку відповідача ОСОБА_1 , якому належить тільки 23 земельні ділянки (із 36 тих на яких проводилась перевірки) розміщення яких на місцевості через відсутність межових знаків також не підтверджено. На думку суду, неможливість чіткого визначення в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21 площі земельних ділянок, що використовувались не за цільовим призначенням має своїм наслідком те, що неможливо визначити розмір шкоди, внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Та під час проведення перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції не були залучені відповідні спеціалісти щодо землевпорядкування. Водночас згідно висновків суду, виключно Держгеокадастр має повноваження на здійснення державного нагляду (контролю) за цільовим використанням землі.

Також суд погодився із доводами відповідача з приводу того, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так як перевірка проводилась по факту незаконної господарської діяльності, та суд вважав що не виконані положення цього закону про погодження перевірки з центральним органом виконавчої влади - Державною екологічною інспекцією України.

В апеляційній скарзі представник Державної екологічної інспекції вимагав скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги. Правові підстави для цього вбачав у тім, що поза увагою суду залишилась та обставина, що до компетенції Державної екологічної інспекції статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» віднесено зокрема організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про використання та охорону земель, що включає питання цільового використання землі.

Також, згідно доводів заявника апеляційної скарги, невірні висновки суду першої інстанції щодо необхідності погодження перевірки з центральним органом виконавчої влади - Державною екологічною інспекцією України так як Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» врегульовано правовідносини щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, а за обставинами даної справи перевірка проводилась у фізичної особи.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника також полягало в тому, що не є правовою підставою для звільнення фізичних осіб від відшкодування завданої ними шкоди державі, через відсутність врегульованої процедури проведення перевірок Державною екологічною інспекцією фізичних осіб.

Також заявник стверджував про те, що наведені в позовній заяві обставини в підтвердження розміру спричинених державі збитків із зазначенням площі земельних ділянок щодо яких мало місце нецільове використання були достатніми для визначення розміру збитків, який є обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника відповідача, адвоката Погорілого Антона Михайловича, та пояснення представника позивача ОСОБА_3 , дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно інформації Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до інспекції 26 березня 20021року надійшла скарга ОСОБА_2 щодо незаконного видобування піску на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області /том І а.с.179/.

Наказом Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 608 від 12 квітня 2021року вирішено про проведення перевірки в період часу з 13 квітня 2021року по 26 квітня 2021року щодо можливого факту незаконної господарської діяльності на території села Рудка, Царичанського району, Дніпропетровської області ОСОБА_1 стосовно незаконного видобутку/вивезення надр (піску) та вивезення родючого шару ґрунту на земельних ділянках з кадастровими номерами:

1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0095; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:00932; 1225682000:01:003:0074; 1225682000:01:004:0155; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:005:0120; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269 1225682000:01:003:0038 1225682000:01:003:00087; 1225682000:01:003:0043; 1225682000:01:003:0081;

1225682000:01:003:0086; 1225682000:01:003:0028; 1225682000:01:003:0040; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:003:0085; 1225682000:01:003:0083; 1225682000:01:005:0135; 1225682000:01:005:0140; 1225682000:01:005:0136; 1225682000:01:005:0143; 1225682000:01:003:0075; 1225682000:01:003:0215.

В Наказі № 608 від 12 квітня 2021року проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) обумовлено статтями 202 та 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», також, як на підставу для проведення перевірки мається посилання на звернення ОСОБА_2 від 26 березня 2021 року та лист Державної екологічної інспекції України № 3124/2.2/11-21 від 30 березня 2021року; також для проведення перевірки призначено комісію в складі чотирьох осіб: начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старшого державного інспектором Мішиної Олесі Андріївни; головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду державного інспектора Жердєвої Маргарити Ігорівни; провідного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду ОСОБА_4 ; та провідного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду Судакової Аліни Олександрівни /том І а.с.4/.

На виконання Наказу № 608 від 12 квітня 2021року ОСОБА_1 під особистий розпис вручене Направлення на проведення перевірки дотримання законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів /том І а.с.5/.

За наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі Наказу № 608 від 12 квітня 2021року старшим державним інспектором ОСОБА_5 та державним інспектором ОСОБА_6 складено Акт № 130/2.3-2.5/21 за період 13.04-26.04.2021року

За змістом якого мається використання не за цільовим призначенням земельних ділянок належних на праві власності ОСОБА_1 кадастрові номера 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 та 1225682000:01:005:0095 цільове призначення яких для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення; та на земельних ділянках кадастрові номера 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:005:0172; 1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269 цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства.

Також зафіксовано здійснення на вказаних земельних ділянках видобування піску «сухим» методом за допомогою екскаватору, а також здійснення видобутку корисних копалин гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду із наступним транспортуванням видобутого піску до карти намиву для осушення за допомогою спецтехніки, яка знаходилась на території виробничого майданчику.

Перевіркою встановлено, що родючий шар ґрунту знятий та заскладований. Добування піску здійснюється за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами. Акт про надання гірничого відводу відсутній. Тип корисних копалин, сорт, марка, технологічна група не визначена, сертифікат відповідності відсутній. Під час перевірки визначити обсяги видобутого піску та глибину котловану не вдалося. Інформація щодо обсягів видобутого піску за весь період здійснення виробничої діяльності відсутня. Договори щодо продажу піску не надано. Статистична звітність 5-гр «Звітній баланс запасів корисних копалин» не складається. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин не сплачується.

Наведені факти комісія вбачала порушенням статей 19, 23, 24, 28 Кодексу України Про надра, статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Та Акт перевірки містить посилання на те, що встановити конкретне місцезнаходження земельних ділянок, зазначених в скарзі, неможливо через відсутність межових знаків. Та акт окрім підписів посадових осіб Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу старшого державного інспектора Мішиної О.А. та державного інспектора Жердєвої М.І. містить відмітку про те, що перевірка проводилась в присутності і підпис останньго /том І а.с.6-9/.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка кадастровий номер 1225682000:01:003:0260 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0261 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0262 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0263 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0264 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0265 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0266 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0267 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0268 - площею 2,000га; 1225682000:01:003:0269 - площею 2,000га; 1225682000:01:005:0126 - площею 2,000га; 1225682000:01:005:0129 - площею 2,000га; 1225682000:01:005:0132 - площею 2,000га; 1225682000:01:005:0144 - площею 2,000га; 1225682000:01:005:0172 - площею 2,000га; та 1225682000:01:005:0173 - площею 2,000га; - належать на праві власності ОСОБА_1 /том І а.с.24-39/.

Про приналежність на праві власності ОСОБА_1 земельних ділянок кадастрові номери 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 та 1225682000:01:005:0095 - вказують Розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації про затвердження проектів землеустрою про зміну виду цільового призначення земельних ділянок належних на праві власності ОСОБА_1 із земель цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства на землі з цільове призначення яких для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення /том І а.с.46-52, 53-57/.

За змістом Витягів з Державного земельного кадастру земельні ділянки кадастрові номера 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 та 1225682000:01:005:0095 мають цільове призначення для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення /том І а.с.10-23/.

Державна екологічна інспекція? Придніпровського округу на ім'я адресата ОСОБА_1 подавала Претензію з вимогою про відшкодування шкоди зумовленої використанням земельних ділянок кадастрові номера 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:005:0172; 1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 та 1225682000:01:005:0095 не за цільовим призначенням через порушення природоохоронного законодавства України.

Розмір шкоди згідно наведеного в претензії розрахунку здійсненого за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 (із змінами, внесеними згідно ПКМУ від 09.09.2020 №800) - склав в загальному розмірі 1 253 672,69грн /том І а.с.58-60/.

Розмір витрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь ОСОБА_1 здійснений Державним підприємством «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» приведено у відповідних розрахунках від 07 грудня 2020року № 01-05/70. № 01-05/71, № 01-05/72, № 01-05/73, № 01-05/74 та № 01-05/75 /том І а.с.40-45/.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції погодився із доводами відповідача з приводу того, що позивачем не підтверджені правові підстави для проведення перевірки фактів нецільового використання земельних ділянок з боку відповідача ОСОБА_1 , недоведені його винні дії та причинний зв'язок із завданням шкоди, розмір якої також необґрунтований.

Сторонами не ставились під сумнів обставини щодо видобування піску «сухим» методом за допомогою екскаватору, а також здійснення видобутку корисних копалин гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду із наступним транспортуванням видобутого піску до карти намиву для осушення за допомогою спецтехніки, яка знаходилась на території виробничого майданчику на території села Рудка Царичанського району Дніпропетровської області.

Також жодна із сторін не заперечувала того, що: добування піску здійснюється за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами; відсутній акт про надання гірничого відводу; не визначений тип корисних копалин, сорт, марка, технологічна група; відсутній сертифікат відповідності; та не сплачується плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Та відповідач не заперечував належності йому на праві власності земельних ділянок: 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 1225682000:01:005:0095; та 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:005:0172; 1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновки суду не ґрунтуються на чинному законодавстві.

У даній справі позивач стверджував про користування надрами з боку фізичної особи ОСОБА_1 з порушенням чинного законодавства.

Частинами першою та четвертою статті 19 Кодексу України Про надра, від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами та в єдиній державній електронній геоінформаційній системі, забезпечення ведення якої здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ведеться Облік ділянок надр, наданих у користування.

Та частиною третьою статті 19 Кодексу України Про надра визначено, що користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу на користування надрами у випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині першій статті 23 Кодексу України Про надра йдеться про те, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов'язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів.

Беззаперечним є певний правовий факт щодо користування надрами на території села Рудка, Царичанського району, Дніпропетровської області, що полягало у видобутку корисних копалин піску на земельних ділянках з кадастровими номерами:

1225682000:01:003:0260; 1225682000:01:003:0261; 1225682000:01:003:0262; 1225682000:01:003:0263; 1225682000:01:003:0264; 1225682000:01:003:0265; 1225682000:01:003:0266; 1225682000:01:003:0267; 1225682000:01:003:0268; 1225682000:01:003:0269; 1225682000:01:005:0126; 1225682000:01:005:0129; 1225682000:01:005:0132; 1225682000:01:005:0144; 1225682000:01:005:0172; 1225682000:01:005:0173; 1225682000:01:005:0139; 1225682000:01:005:0090; 1225682000:01:005:0091; 1225682000:01:005:0092; 1225682000:01:005:0093; 1225682000:01:005:0094 та 1225682000:01:005:0095.

Водночас відповідач не надав спеціального дозволу чи угоди про розподіл продукції, які би надавали йому виключне право здійснювати в його межах користування надрами на належних йому земельних ділянках.

Також видобуток піску «сухим» методом за допомогою екскаватору та здійснення видобутку корисних копалин гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду в контексті частини першої статті 23 Кодексу України Про надра не охоплюється поняттям видобутку корисних копалин місцевого значення для своїх господарських і побутових потреб, не пов'язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, а отже не позбавляє обов'язку в отриманні спеціального дозволу.

У даній справі відповідач заперечив те, що всі зазначені в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21 земельні ділянки, на яких проводилась перевірка та які знаходяться на території села Рудка, Царчанського району, Дніпропетровської області належать йому на праві власності.

Заразом за конкретних обставин цієї справи ОСОБА_1 був та залишається власником 23 земельних ділянок, які використовувалися для видобутку корисних копалин піску.

Які саме з 23 належних ОСОБА_1 на праві власності земельних ділянок та в який саме спосіб використовувались в процесі видобутку піску не має правового значення з огляду на той факт, що використання земельних ділянок не за цільовим призначенням здійснювалось єдиним масивом та відсутні докази з приводу того що мало місце використання хоч якихось земельних ділянок із наведеного переліку - для ведення особистого селянського господарства чи для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

Так само не надано жодного доказу з приводу того, що користування надрами та видобуток піску здійснювались на інших земельних ділянках, які не зазначено в переліку наведеному в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21, до яких власник ОСОБА_1 не мав би жодного стосунку.

Та суд першої інстанції надав не належну правову оцінку тому факту, що відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та помилково вважав, що оскільки не надані докази того, що безпосередньо сам ОСОБА_1 здійснював діяльність по видобутку корисних копалин, він не повинен відповідати за таке неправомірне користування надрами на належних йому на праві власності земельних ділянках.

На відповідача покладається обов'язок щодо користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення та використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано в силу того факту що ОСОБА_1 є землевласником.

Стаття 13 Конституції України проголошує що кожен громадянин має право користуватися природними ресурсами та надрами землі, які знаходяться в межах території України відповідно до закону. Власність зобов'язує; та власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частинами четвертою та п'ятою статті 319 Цивільного кодексу України зазначено, що власність зобов'язує; та власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Пунктом г) частини першої статті 211 Земельного кодексу України зокрема визначено, що громадяни несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Невиконання з боку ОСОБА_1 вимог щодо використання земель за цільовим призначенням та їх псування є земельним правопорушенням за яке передбачена також цивільна відповідальність, у виді відшкодування спричиненої цим шкоди. І така відповідальність настає незалежно від притягнення землевласника до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України і необхідності застосування до правовідносин що виникли положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якому йдеться про певні особливості нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання.

В розумінні положень статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) це зокрема діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Тобто визначальним у даній нормі в питаннях державного нагляду (контролю) повноважним центральним органом виконавчої влади та їх територіальними органами щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища - є те чи такі порушення здійснені суб'єктом господарювання.

За змістом наведеної норми врегульовані механізми взаємодії органів державного нагляду (контролю) з суб'єктами господарювання та за конкретних обставин у даній справі ОСОБА_1 не повідомляв що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і не надав жодного доказу з цього приводу і не підтвердив що ним здійснювалась господарська діяльність щодо користування надрами на належних йому земельних ділянках.

Та здійснення діяльності на належних відповідачеві земельних ділянках щодо користування надрами - видобутку піску «сухим» методом за допомогою екскаватору та здійснення видобутку корисних копалин гідромеханізованим способом за допомогою плавучого земснаряду, яке по своїй суті є промисловою діяльністю за відсутності даних про те, що така діяльність здійснюється суб'єктом господарювання та за відсутності спеціального дозволу не відносило ОСОБА_1 до суб'єктів господарювання.

Пунктами а) та г) частини першої статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року

№ 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема віднесено організацію і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Та центральний орган пунктом ґ) частини першої статті статті 202 цього Закону уповноважений пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Отже розглядаючи обставини цієї справи в контексті наведених норм права апеляційний суд доходить висновку, що для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у фізичної особи ОСОБА_1 територіальний орган Державна екологічна інспекція? Придніпровського округу не потребував спеціального погодження з центральним органом виконавчої влади Державною екологічною інспекцією.

?

При застосуванні приписів Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, позивач обґрунтовано при визначення розміру шкоди керувався пунктом 5 Методики за яким визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель.

Та позивачем у відповідності до зазначеної правової норми, пункту 71 Методики, взято матеріали справи, а саме: акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю), який слугував підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди.

Та ніщо не вказує на те, що здійснений позивачем Державною екологічною інспекцією? Придніпровського округу розрахунок розміру шкоди не ґрунтується на Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21 чи містить недостовірні відомості.

Враховуючи ненадання відповідачем пояснень, в чому неправомірність розрахунку і ненадання свого розрахунку, ключові аргументи відповідача висунуті в його відзиві на апеляційну скаргу, не можуть бути сумісними із принципом верховенства права та вважатися позбавленим свавілля.

Також суд першої інстанції не приймаючи як належний доказ Акт перевірки № 130/2.3-2.5/21 надав надважливе значення тому аспекту що з чотирьох осіб визначених як склад комісії згідно Наказу Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 608 від 12 квітня 2021року перевірку з 13 квітня 2021року по 26 квітня 2021року здійснили тільки начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старший державний інспектор ОСОБА_5 та головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду державний інспектор Жердєва М.І. - та помилково без жодного правового обґрунтування вважав що такий склад комісії є неповноважним.

Конструкція жодної наведеної відповідачем норми не вимагала дотримання положень Наказу № 608 від 12 квітня 2021року про обов'язковий склад комісії з проведення позапланової перевірки у сфері охорони навколишнього природного середовища в кількості чотирьох осіб.

Реалізовуючи свої права Державна екологічна інспекція? Придніпровського округу підтвердила повноваження на проведення перевірки у сфері охорони навколишнього природного середовища у фізичної особи ОСОБА_1 , наявність неправомірного користування надрами на належних відповідачу земельних ділянках і правомірно на підставі отриманих в ході проведення перевірки даних розрахувала розмір шкоди що підлягає стягнення з відповідача.

Апеляційний суд приймає аргументи позивача стосовно достовірності та доказового значення Наказу № 608 від 12 квітня 2021року, Акту перевірки № 130/2.3-2.5/21 та здійсненого позивачем розрахунку та вважає що зазначені документальні докази є належними письмовими доказами які були вирішальними для розгляду справи. Взаємний зв'язок доказів в їх сукупності вказує на їх достатність для вирішення питання щодо встановлення обставин, які входять до предмету доказування та заявлені вимоги підтверджують.

Водночас, якщо відповідач для підтвердження своїх заперечень посилався на те, що зазначені в Акті перевірки № 130/2.3-2.5/21 та належні йому земельні ділянки не використовувались або використовувались без його відома у видобутку піску чи з приводу того, що Акт перевірки не складався або ОСОБА_1 з ним не ознайомлювали,- останній повинен був підтвердити факт використання належних йому земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та вимог чинного законодавства, а також підтвердити що наявний на Акті перевірки підпис не належить ОСОБА_1 , - однак відповідач, стверджуючи про наявність зазначених обставин, не надав ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень.

У відповідності до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; та за змістом статті 81 ЦПК України доказуванню підлягають обставини щодо яких у сторін виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже узгоджуються із вимогами чинного законодавства, доводи Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу про те, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню завдані збитки, внаслідок використання належних йому на праві власності земельних ділянок не за цільовим призначенням в розмірі 1 253 672,69гривни.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду здійсненні з порушенням норм матеріального права і процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення, задоволення позову Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків, та стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитків завданих, внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 1 253 672,69гривни.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а розмір судового збору при зверненні з позовом до суду першої інстанції склав 18805,09грн та за подання апеляційної скарги склав 28207,64грн, то з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу підлягає стягненню сума судового збору в загальному розмірі 47012(сорок сім тисяч дванадцять),73гривни.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задовольнити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2023року скасувати.

Задовольнити позов Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані збитки, внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 1 253 672(один мільйон двісті п'ятдесят три шістсот сімдесят дві),69гривни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції? Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) судовий збір в загальному розмірі 47012(сорок сім тисяч дванадцять),73гривни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2024року.

Судді:

Попередній документ
118025033
Наступний документ
118025035
Інформація про рішення:
№ рішення: 118025034
№ справи: 932/10641/21
Дата рішення: 26.03.2024
Дата публікації: 02.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (30.05.2024)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 30.05.2024
Предмет позову: про стягнення збитків
Розклад засідань:
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
29.12.2025 03:01 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
03.03.2022 10:30 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
09.01.2023 11:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
30.01.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
14.02.2023 15:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
13.03.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
04.04.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
28.04.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
22.05.2023 15:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
07.06.2023 16:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
23.06.2023 15:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
14.07.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
14.08.2023 11:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
06.09.2023 14:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
25.09.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
19.10.2023 13:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
13.11.2023 14:30 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
11.12.2023 11:00 Царичанський районний суд Дніпропетровської області
05.03.2024 10:50 Дніпровський апеляційний суд
26.03.2024 09:20 Дніпровський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОСТЮКОВ ДМИТРО ГЕННАДІЙОВИЧ
НИКИФОРЯК ЛЮБОМИР ПЕТРОВИЧ
РУСНАК АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
ЧЕРВИНСЬКА МАРИНА ЄВГЕНІВНА
суддя-доповідач:
ЗАЙЦЕВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
КОСТЮКОВ ДМИТРО ГЕННАДІЙОВИЧ
НИКИФОРЯК ЛЮБОМИР ПЕТРОВИЧ
РУСНАК АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
відповідач:
Алмазов Дмитро Альбертович
позивач:
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
представник відповідача:
Погорілий Антон Михайлович
представник позивача:
Братухін Олександр Юрійович
суддя-учасник колегії:
ГАПОНОВ АНДРІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
НОВІКОВА ГАЛИНА ВАЛЕНТИНІВНА
член колегії:
КОРОТЕНКО ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
Коротенко Євген Васильович; член колегії
КОРОТЕНКО ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
КОРОТУН ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
ТІТОВ МАКСИМ ЮРІЙОВИЧ