Справа № 161/3787/24 Провадження №33/802/263/24 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П.
Доповідач: Подолюк В. А.
01 квітня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Веремчука В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Веремчука Володимира Валентиновича на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.02.2024 року о 02:10 год у м. Луцьку по вул. Ковельській, 47, керував автомобілем Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 , що мав технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, а саме: не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби. Правопорушення вчинено повторно протягом року.Таким чином ОСОБА_1 в порушення п. 31.4.3 «в» Правил дорожнього руху України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді захисник Веремчук В.В. подав апеляційну скаргу в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом, неповно та необ'єктивно, з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимог законодавства. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 121 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог захисник Веремчук В.В. вказує про те, що докази на які послався місцевий суд, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №200490 від 10.02.2024; довідку УПП у Волинській області від 12.02.2024; постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №812366 від 28.11.2023; рапорт від 10.02.2024; відеозапис не можна визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки вони не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП. Крім того, після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у листопаді 2023 року, останнім невідкладно було відремонтовано лампи в транспортному засобі та проведено діагностику електросистем автомобіля. Також зазначає і про те, що жодного умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП у ОСОБА_1 не було, несправність лампи лівої фари в режимі ближнього світла ним було виявлено лише після його зупинки працівниками поліції.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600256502540, в судове засідання 01.04.2024 року не з'явився, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подав.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, доходжу до наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з'ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно приписів ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Переглядом справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 31.4.3в Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП є обґрунтованою та такою, що підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 200490 від 10 лютого 2024 року (а.с. 1);
- довідкою УПП у Волинській області ДПП НП України від 12 лютого 2024 року, у якій вказано, що згідно ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП ( 28.11.2023 вчинив та був притягнутий за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, постанова серії БАД №812366) (а.с.2);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД 812366 від 28.11.2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 28.11.2023 року о 17 год. 00 хв. в с. Усичі по а/д Н-22 керував транспортним засобом Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 з несправними зовнішніми світловими приладами, а саме не горіла ліва фара в темну пору доби, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 3);
- рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Монича С. від 10.02.2024 року, в якому поліцейський виклав обставини виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його документування, які узгоджуються із вище наведеними доказами (а.с.4);
- відеозаписом події (а.с.5), які узгоджуються між собою та достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.
Так, диспозиція ч.4 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів з якими відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 200490 від 10.02.2024 року вбачається, що 10.02.2024 року о 02:10 год у м. Луцьку по вул. Ковельській, 47, ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 , що мав технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, а саме: не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.4.3 «в» ПДР України.
З урахуванням того, що постановою від 28.11.2023 року серії БАД 812366 на ОСОБА_1 вже було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування 28.11.2023 року о 17 год. 00 хв. в с. Усичі по а/д Н-22 транспортним засобом Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 , з несправними зовнішніми світловими приладами, а саме не горіла ліва фара в темну пору доби, то вчинене водієм правопорушення 10.02.2024 року було кваліфіковано за ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки протягом року правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно.
Отже суд, дослідивши докази у справі, дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.
Та обставина, що після повторно вчиненого протягом року правопорушення, ОСОБА_1 усунув несправності освітлюваного приладу, не спростовують висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 121 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами є доведеним, а момент виникнення, зазначених несправностей світлових приладів не має будь - якого правового значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Доказів того, що ОСОБА_1 відремонтував фару після вчинення ним першого правопорушення 28.11.2023 року, стороною захисту суду не надано.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не мав можливості вжити заходів для усунення несправності, а саме замінити лампочку та рухався найкоротшою дорогою додому, є неприйнятними, оскільки ОСОБА_1 продовжував керувати несправним транспортним засобом безпосередньо до зупинки його працівниками поліції, а саме по собі усунення наслідків несправності автомобіля є першочергово обов'язком водія, а не його правом, як на тому наполягає сторона захисту.
Доводи сторони захисту про те, що на початок поїздки автомобіль ОСОБА_1 перебував у справному стані і лампа лівої фари в режимі ближнього світла була справною та світилась, а вийшла із ладу під час руху автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.31.4.3«в» Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 повинен був вчасно виявити таку несправність, припинити експлуатацію автомобіля до повного усунення вказаної несправності.
Так поліцейськими у відповідності до вимог розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 встановлено, що останній на протязі року повторно вчинив правопорушення, передбачене частинами першою - третьою статті 121 КУпАП, повідомлено про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.4.3 «в» Правил дорожнього руху України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Так відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено суддею суду першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП, в межах санкції ч.4 ст.121 КУпАП.
Таким чином, усі доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та на ведені в ході розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить захисник, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2024 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Веремчука Володимира Валентиновича залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк