Справа № 761/11541/24
Провадження № 1-кс/761/7941/2024
01 квітня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001236 від 22 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
Слідчий Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024100100001236 про накладення арешту.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що в невстановлений дату та час, але не пізніше 22.03.2024, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за невстановлених обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , у невстановлений під час досудового розслідування час та дату, але не пізніше 22.03.2024, за невстановлених обставин, діючи умисно, незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) яку в подальшому поклав до лівої внутрішньої кишені куртки та розпочав зберігання з метою подальшого її збуту,.
В подальшому, в період часу з 12 год. 32 хв. по 12 год. 57 хв. 22.03.2024 на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, проведено особистий обшук ОСОБА_4 , в ході якого працівниками поліції в лівій внутрішній кишені куртки, одягнутої на ОСОБА_4 , виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку останній незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08 квітня 2013 року), «Список №2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
22.03.2024 під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК Україниу останнього виявлено та вилучено:
- 1 (один) згорток обмотаний ізолентоюбілого кольору, 1 (один) згорток обмотаний ізолентою синього кольору, в якому знаходяться поліетиленові пакетики в яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, 2 (два) згортки, що були розгорнуті - поміщено до спец пакету PSP 1239269;
- 3 (три) згортки обмотаних ізолентою білого кольору, 3 (три) згортки обмотаних ізолентоюсинього кольору - поміщено до спец пакету PSP 1239268;
- гаманець чорного кольору, в якому знаходиться свідоцтвопро реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , які було поміщено до спец пакету PSP 1239267;
- мобільний телефон марки Самсунг, IMEI НОМЕР_5 ,із сім картою НОМЕР_6 , які було поміщено до спец пакету PSP1239266.
- мобільний телефон марки Самсунг в чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , який було поміщено до спец пакету PSP 1239265.
22.03.2024 вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 речі та предмети визнано речовими доказами.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та унеможливить проведення судових експертиз по кримінальному провадженню.
Слідчий суддя враховує, що вилучене безпосередньо у ОСОБА_4 майно, має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, а також для проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, про що зазначається у клопотанні слідчого.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001236 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: гаманець чорного кольору, в якому знаходиться свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_9 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , які було поміщено до спец пакету PSP 1239267; мобільний телефон марки Самсунг, IMEI НОМЕР_5 , із сім картою НОМЕР_6 , які було поміщено до спец пакету PSP 1239266; мобільний телефон марки Самсунг в чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , який було поміщено до спец пакету PSP 1239265 для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні № 12024100100001236 від 22 березня 2024 року шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1