Справа № 761/9942/24
Провадження № 1-кс/761/6845/2024
19 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безуглівка Ніжинського районну Чернігівської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні №22023000000001246 від 21.12.2023 року, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.04.2024, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25 січня 2024 року, використовуючи у багатоплатформову месенджері, що надає опціональні наскрізні зашифровані чати - «Telegram» ім'я «ОСОБА_10», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, зв'язався із користувачем, який використовує номер стільникового зв'язку НОМЕР_1 оператора мобільного зв'язку рф, який у свою чергу, як встановлено досудовим розслідуванням, залучає громадян України до протиправної діяльності направленої на збір інформації стосовно дислокацій стратегічно важливих об'єктів, в тому числі військових частин, військових аеродромів, об'єктів критичної інфраструктури на території України, зокрема в центральній частині України, з метою здійснення вогневих уражень по таких об'єктах силами РФ.
08.02.2024 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2024 (справа № 761/5089/24, провадження № 1-кс/761/3907/2024) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
13.03.2024 першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 було винесено постанову щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000001246 від 21.12.2023 до трьох місяців тобто до 23.04.2024 включно.
Наразі виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, а зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Посилаючись на зазначені обставини, з метою запобіганням ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з необґрунтованістю ризиків та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001246 від 21.12.2023 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
08.02.2024, у спосіб передбачений КПК України, вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2024 (справа № 761/5089/24, провадження № 1-кс/761/3907/2024) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
13.03.2024 першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 було винесено постанову щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000001246 від 21.12.2023 до трьох місяців тобто до 23.04.2024 включно.
Наразі виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, а зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Слідчий у клопотанні посилається на особливу складність справи та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що наданий час не зменшилися та продовжують існувати.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Під час застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, її репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, під час судового розгляду підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з доводів слідчого, які викладені у клопотанні, у кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи органу досудового розслідування про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.04.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1