Справа №760/29416/21 3/760/328/22
14 квітня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Саудівської Аравії , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №213860 від 17.10.2021 року водій ОСОБА_1 17.10.2021 року о 04 год. 55 год., в м. Київ по вул. Борщагівська, 143, керував т.з. «Равон», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний - 0.72‰, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в в судове засідання не з'явився. В зв'язку із відсутністю належного фінансування суду та, як наслідок, відсутністю поштових марок (лист ТУ ДСА України в м. Києві вих. №1-124720 від 02.06.2020), про час та місце судового розгляду був повідомлений за допомогою СМС-повідомлення, про що в матеріалах справи міститься відповідний текст довідки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вся інформація щодо ходу даного судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно ст. 38 КУпАП стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, суддя розглядав справу за наявними в ній доказами.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини справи та пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, вбачається, що на початку відеозапису зафіксовано транспортний засіб «Равон», д.н.з. НОМЕР_1 . На місці зупинки водія знаходилася особа чоловічої статі, яким виявився ОСОБА_1 , як з'ясувалось, що він є громадянином Саудівської Аравії та під час розмови з поліцейськими виявилось, що він не володіє ні українською мовою взагалі. Працівники поліції даному факту не надали значення та продовжили спілкування з ОСОБА_1 на англійській мові, не володіючи нею досконало, інколи показували жестами, які дії треба вчиняти. А огляд на стан сп'яніння за участі свідків проводили та роз'яснювали українською мовою.
Надаючи оцінку діям працівників поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складення протоколу, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції.
Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала,і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Статтею 16 КУпАП передбачено, що іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід'ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції).
Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою, яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її, документ, що містить звинувачення повинен бути перекладений мовою, зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) параграф 68).
Отже, в разі складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою, - обов'язковою є залучення перекладача, оскільки інакше буде порушено його фундаментальне право знати та розуміти, в чому його обвинувачують та які права він має.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Саудівської Аравії .
Між тим, після встановлення того факту, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави і не володіє державною мовою, працівниками поліції продовжили спілкуватися з ним англійською мовою, не володіючи нею досконало. При цьому, на відеозаписі не зафіксовано, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права, можливість проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння або незгодою з результатами проведення такого огляду, зміст та наслідки складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначене свідчить про те, що всупереч вимог ст. 274 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розпочинаючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейські, достовірно володіючи інформацією про те, що ОСОБА_1 є громадянином Алжиру , не володіє українською мовою, не залучили перекладача. Також поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 право звернутися за юридичною допомогою, як особі, яка не володіє належним чином державною мовою та є іноземцем.
Викладе свідчить про те, що як під час проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення ознак сп'яніння, фіксації факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, так і під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було істотно порушено та обмежено його процесуальні права, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не були належним чином роз'яснені його права та обов'язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбаченіст.268 КУпАП.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (підпункт «е» п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв'язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.
Верховний суд в постанові від 03.07.2018 року (справа №176/407/17) зробив правовий висновок: Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника. Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом». При цьому чинниками для з'ясування розуміння особою зазначених обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.
Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача, як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа "Шабельник проти України", рішення від 19 лютого 2009 року).
Таким чином, відсутність перекладача при складанні відносно громадянина Алжиру ОСОБА_1 протоколу у справі про адміністративне правопорушення свідчить про порушення вимог ст.268 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, внаслідок порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , зокрема щодо забезпечення перекладача, суд не може визнати наявні у справі матеріали, що були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, як допустимі докази. Зокрема, відсутні належні та допустимі докази, що ОСОБА_1 після проведення огляду йому було роз'яснено його право проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, в разу його незгоди з результатами проведення огляду за допомогою приладу «Драгер».
Враховуючи, що здійснення підтримки обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення відповідними органами не здійснюється, а суд не здійснює збирання додаткових доказів, а також враховуючи такі засади провадження як презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, 38, 221, 247, 283, 284 КУпАП та на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Агафонов С.А.