Справа №760/3769/24
3/760/2237/24
11 березня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м.Києва Демидовська А.І., розглянувши матеріали справи стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого менеджером у ТОВ «Домінанта», проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 371419 від 27.01.2024 року, про те що 27.01.2024 року о 01 год. 49 хв. ОСОБА_1 по вул.Кадетський Гай, 7 у м.Києві керував транспортним засобом «Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду в умовах лікарні відмовився на визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 27.01.2024 року о 01 год. 49 хв. ОСОБА_1 по вул.Кадетський Гай, 7 у м.Києві керував транспортним засобом «Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований позаду транспортний засіб «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в часі і місці, вказані у протоколі, перебував в власному транспортному засобі, який знаходився поруч із будинком. Напередодні обставин подій, транспортний засіб разом із ОСОБА_1 був доставлений водієм - драйвером. Вживав алкоголь, лише у власному транспорті, при цьому транспортний засіб був припаркований на парко місці. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням алкотестеру «Драгер», на що останній відмовився та мав намір пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак працівниками поліції постійно здійснювався психологічний тиск. Просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, обґрунтовуючи це тим, що поліцейськими не доведено факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Що стосується дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 надано суду письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до яких останній не має ніяких майнових та інших претензій до ОСОБА_1 . Оскільки, в умовах недостатньої видимості, не зорієнтувався та прийняв старі пошкодження на авто як нові.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.01.2024 року (а.с.1) долучено та до суду направлено такі докази: протокол АЗ №065729 про адміністративне затримання за ч.1 ст.130 КУпАП, схема місця ДТП від 27.01.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2024 року, рапорти, довідка про власність транспортного засобу, відеозапис події.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, виходячи із такого.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 ставляться у провину дії, пов'язані з рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований позаду транспортний засіб «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Фактично суду не надано жодного об'єктивного та достовірного доказу, передбаченого ст.251 КУпАП, який би вказував на те, що саме ОСОБА_1 керував даним автомобілем, оскільки з даного відеозапису неможливо ідентифікувати особу водія. Вказане безпосередньо у суді заперечив ОСОБА_1
Долучені копії рапортів, висновків, протоколів, із врахуванням досліджених безпосередньо судом пояснень, не містять будь-яких конкретних достовірних відомостей про те, що саме ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення та був водієм транспортного засобу.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Раніше вказані досліджені безпосередньо у суді докази ставлять під обґрунтований та розумний сумнів твердження, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та порушення ОСОБА_1 вимог п.10.9 Правил дорожнього руху.
Пояснення ОСОБА_1 у суді не спростовані сукупністю належних, достатніх, достовірних і допустимих доказів. Із врахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом, враховуючи те, що твердження протоколу про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, об'єктивно нічим не підтверджені, суд бере до уваги пояснення, які надані у судовому засіданні.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Однією з гарантій та засадою кримінального провадження є безпосередність дослідження показань судом (ст.ст.7, 23 КПК України).
При цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Таким чином з раніше вказаних досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку із не доведенням твердження про керування останнім транспортним засобом, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також дослідивши протокол ААД №371419 від 27.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, виходячи із такого.
Так, провадження у справі за ст.124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із не доведенням вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, а саме того, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до частин 1-3 ст.266 КУпАП визначено, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції підлягають особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наданими доказами та долученими відеозаписами не доведено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Audi Q7», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що вказано раніше. Поліцейські звернулися до останнього з вимогою про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як до пасажира який перебував у вказаному транспортному засобу. Тобто фактично вимога про проходження огляду на стан сп'яніння поліцейськими була спрямована стосовно особи, яка перебувала в автомобілі, та перед судом не доведено, що вона була водієм транспортного засобу.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені обставини, вимога поліцейських суперечила положенням наведеного законодавства, оскільки особа, яка не перебуває в автомобілі, жодним чином ним не керує - ОСОБА_1 , не може вважатися водієм вказаного транспортного засобу, тобто суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке ставиться йому в провину, що виключає в його діях склад вказаного правопорушення. На таку особу не можуть поширюватися вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та ставитись їй в провину його порушення.
Таким чином із врахуванням того, що перед судом не доведено достатніми і безсумнівними доказами те, що на момент надходженням пропозиції від працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 перебував у статусі водія, суд, витлумачивши усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, вважає не доведеним відповідні твердження у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Раніше вказані досліджені безпосередньо у суді докази про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився у ньому, ставлять під обґрунтований та розумний сумнів наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.124, ч.1 ст.130, ст.ст.247 п.1, 283-285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Солом'янський районний суд м.Києва.
Суддя А.І.Демидовська