Справа № 758/3677/24
29 березня 2024 року
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному 23 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070000402 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Клопотання обґрунтовано тим, що 22 лютого 2024 року приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (моб. НОМЕР_1 ) перебуваючи в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташований за адресою АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, таємно викрав грошові кошти у сумі 500 гривень зі скриньки для збору на ЗСУ, чим спричинив майнову шкоду. Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 разом зі знайомим ОСОБА_6 (моб. НОМЕР_2 ) перебували у ресторані «За двома зайцями», розташований за адресою АДРЕСА_1 , напередодні, а саме на початку грудня 2023 року, під час перебування у зазначеному закладі ОСОБА_5 поклав у скриньку для збору грошових коштів 300 гривень. З метою отримання підтвердження чи спростування зазначеної інформації, у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до інформації, що зберігається у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме до інформації про телефонні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , із зазначенням даних щодо тривалості з'єднання, типу з'єднання (вх., вих., SMS., GPRS.,), IMEI та IMSI з прив'язкою до місцевості із зазначенням адреси встановлення базової станції (ретрансляційної антени) та азимуту, а також інформацію щодо з'єднань нульової тривалості розмов («0» нульові з'єднання), типи з'єднання абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот), переадресація тощо, дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонента А, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з яким відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент Б), адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання з вказаними вище абонентськими номерами (абонент Б) за період з 01.12.2023 по 23.02.2024.
Слідча в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої просила проводити судове засідання без її участі та клопотання задовольнити з підстав, у ньому наведених.
Слідчим суддею вжито заходи для повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання особи, у володінні якої знаходяться документи ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за телефоном.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать зокрема: інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, тощо.
За вимогами ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Разом з тим, відповідно до п. 20-7 Розділу XІ « ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» КПК України, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2,5,7,8 частини першої статті162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України № 2263-IX від 22.05.2022), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався і діє дотепер.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах режиму воєнного стану суди, органи та установи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Система норм КПК України чітко визначає, що повноваження будь-якого суб'єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.
Частиною першою статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У свою чергу, пункт 18 частини першої статті 3 КПК України визначає: «слідчий суддя- суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…».
Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.
Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов'язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме у спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані кримінальних правопорушень. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає у тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні кримінальних правопорушень з іншими- не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави у приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв'язків, свободою підприємницької діяльності тощо.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що питання особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану визначені ст. 615 КПК України. Відповідно до п. 2 ч.1 вказаної норми, у редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022, що набрав чинності 01.05.2022, повноваження, передбачені ст. 163 КПК України, виконує керівник відповідного органу прокуратури за відсутності об'єктивної можливості виконання таких повноважень слідчим суддею без виокремлення речей і документів певних категорій. Відповідно, згідно з наведеними нормами законодавства, умовою виконання не слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 163 КПК України загалом, є відсутність об'єктивної можливості виконання таких повноважень слідчим суддею.
Так, враховуючи ту обставину, що на території Київської області, зокрема безпосередньо у місті Києві, на момент розгляду даного клопотання не ведуться активні бойові дії, тому у слідчого судді Подільського районного суду м. Києва наявна об'єктивна можливість здійснювати свої повноваження.
Відповідно до ст. 132 КПК України, - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з клопотання та долучених до нього документів, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070000402 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
На даний час в межах вказаного кримінального провадження виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до інформації, що зберігається у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме до інформації про телефонні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , із зазначенням даних щодо тривалості з'єднання, типу з'єднання (вх., вих., SMS., GPRS.,), IMEI та IMSI з прив'язкою до місцевості із зазначенням адреси встановлення базової станції (ретрансляційної антени) та азимуту, а також інформацію щодо з'єднань нульової тривалості розмов («0» нульові з'єднання), типи з'єднання абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот), переадресація тощо, дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонента А, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з яким відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент Б), адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання з вказаними вище абонентськими номерами (абонент Б) за період з 01.12.2023 по 23.02.2024.
Інформація, яка знаходиться у оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст.162 КПК України відноситься до охоронюваної законом таємниці. Іншим способом отримати інформацію та довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів неможливо.
Згідно з ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікації зберігають і надають інформацію про з'єднання свого абонента у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
За таких обставин, у клопотанні доведено наявність достатніх підстав вважати, що наведена у клопотанні інформація містить охоронювану законом таємницю, документи до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ перебувають у володінні оператора мобільного зв'язку та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному проваджені, а відомості, що містяться в документах, можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, в зв'язку з чим клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 27, 131, 132, 159-164, 166, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному 23 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070000402 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, задовольнити.
Надати слідчим слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, до інформації про телефонні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , із зазначенням даних щодо тривалості з'єднання, типу з'єднання (вх., вих., SMS., GPRS.,), IMEI та IMSI з прив'язкою до місцевості із зазначенням адреси встановлення базової станції (ретрансляційної антени) та азимуту, а також інформацію щодо з'єднань нульової тривалості розмов («0» нульові з'єднання), типи з'єднання абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот), переадресація тощо, дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонента А, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з яким відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент Б), адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання з вказаними вище абонентськими номерами (абонент Б) за період з 01.12.2023 по 23.02.2024.
Визначити строк дії ухвали в 1 місяць, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею, тобто до 29 квітня 2024 року.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Леся БУДЗАН