печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5085/24-к
пр. 1-кс-4072/24
26 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, про зобов'язання посадових осіб ГСУ НП України вчинити дії щодо повернення майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 21.11.2023 було проведено обшук в житловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , де проживає ОСОБА_4 , в ході якого було вилучено речі, які, на думку заявника, підлягають поверненню власнику.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Слідчий в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, подав письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні клопотання.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що особа, що подала скаргу, слідчий в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши думку адвоката та особи, що подала скаргу приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001779 від 19.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209 КК України.
Адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що 21.11.2023 було проведено обшук в житловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , де проживає ОСОБА_4 , в ході якого було вилучено речі, які, на думку заявника, підлягають поверненню власнику.
Як вбачається з письмових заперечень слідчого, 21.11.2023 на підставі ч. 3 ст. 233 проведено обшук в житловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
22.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в справі №757/53521/23-к було надано дозвіл на проведення зазначеного вище обшуку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Виходячи з правової природи даного інституту, згідно положень КПК України, тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні здійснюється не інакше як на підставі дозволу слідчого судді, суду або/та з подальшою перевіркою слідчим суддею, судом правових підстав для його вилучення та арешту, оскільки вилучення та арешт майна має наслідком обмеження прав власника цього майна та осіб, у володінні яких таке майно знаходиться.
Разом з тим, адвокатом не було надано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2023, на підставі якої було проведено обшук в житловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як наслідок, слідчий суддя не може дійти висновку щодо неправомірності проведеного обшуку, у зв'язку з чим в задоволенні скарги слід відмовити.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 170, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1