печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9022/24-к
26 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 05.02.2024 р. про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12019000000000468 від 24.05.2019 р., -
23.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 05.02.2024 р. про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12019000000000468 від 24.05.2019 р..
В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов'язати слідчого вчинити дії вказані в клопотанні.
У судове засідання особа, що подала скарга, не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Прокурор/слідчий, рішення якого являється предметом оскарження у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Судовим розглядом встановлено, що 23.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 05.02.2024 р. про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12019000000000468 від 24.05.2019 р..
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої скарги особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомлено суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою в судове засідання не з'явилася та як наслідок вимоги скарги не підтримала, тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 05.02.2024 р. про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12019000000000468 від 24.05.2019 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6