печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13164/24-к
28 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим та задоволенні клопотання у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000912 від19.04.2019,-
22.03.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 09.11.2023 про відмову у визнанні потерпілим та задоволенні клопотання у рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000912 від19.04.2019.
Вказану постанову заявник вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить скасувати рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42019000000000912 від19.04.2019 та здійсненні слідчих(процесуальних) дій.
Особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, в прохальній частині скарги просив провести розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000912 від19.04.2019.
Постановою від 09.11.2023 старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про визнання потерпілим ОСОБА_3 .
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, в оскаржуваному рішенні слідчий вказав на те, що підстави надання ОСОБА_3 процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні на цій стадії досудового розслідування відсутні, так як не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 якої не будь шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, оскільки у мотивувальній частині слідчий не вказав очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілої подана особою, якій не завдано шкоди, враховуючи доводи викладені в заяві, а тому постанова в даній частині підлягає скасуванню і з повторним розглядом вказаного питання.
Проте, слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, оскільки мотивувальна частина являється формальною та в розрізі фактичних обставин кримінального провадження, слідчим не надано оцінку доводам, які викладені у заяві про визнання потерпілим, а тому постанова в даній частині підлягає скасуванню і з повторним розглядом вказаного питання.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді від 16.02.2024 відведено старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000912 від19.04.2019.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 від 09.11.2023 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № № 42019000000000912 від19.04.2019.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_5