печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10655/24-к
27 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_5 від 05.09.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141210000136,
06.03.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка того ж дня передана слідчому судді ОСОБА_1 , на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_5 від 05.09.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141210000136.
В обґрунтування своїх доводів адвокат вказує, що постанова старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_5 від 05.09.2023 не вмотивована, винесена без проведення всіх необхідних і можливих слідчих дій, наявність необхідності виконання запиту про міжнародне співробітництва не обґрунтовано, тому дана постанова підлягає скасуванню слідчим суддею.
У судове засідання особа, що подала скарга, не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 подав до суду письмові заперечення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу, його представника та слідчого чи прокурора. При цьому слідчим суддею враховано положення ст. ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
З матеріалів скарги вбачається, що в Головному слідчому управлінні Національної поліції України перебуває кримінальне провадження №12022141210000136 від 18.04.2022 року, за підозрою ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.311 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_5 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022141210000136 було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.280 КПК України, у зв'язку з оголошенням підозрюваного у розшук.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленою про розгляд поданої скарги особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомлено суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені вимоги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , не підтримуються.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1