печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6795/24-к
28 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024000000000003 та зобов'язання вчинити дії,
08.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка 12.02.2024 передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024000000000003 та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що він звернувся до старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12024000000000003. Однак, відповіді слідчого у формі вмотивованої постанови заявником не отримано, що на думку заявника передбачає винесення постанови про відмову у задоволенні клопотання, а тому просить скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання та зобов'язати слідчого провести слідчі дії, перелік яких визначено у клопотанні від 05.02.2024.
В судове засідання заявник не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 , в якій останній вимоги скарги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд скарги провести за його відсутності та задовольнити скаргу на підставі наведених в ній доводів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є в т. ч. охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини першої ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом другим частини першої статті 7, частиною першою статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження законодавцем наділено право визначеного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора та/або слідчого, тобто сторони обвинувачення у кримінальному провадженні в розумінні ст. 3 КПК України, що є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000003 від 02.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
05.02.2024 ОСОБА_3 звернувся до старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 з клопотанням у даному кримінальному провадженні, в якому просить провести слідчі дії, перелік яких визначено у клопотанні від 05.02.2024.
З матеріалів скарги слідує, що заявником не отримано відповіді слідчого за результатами розгляду клопотання, що на думку заявника передбачає винесення слідчим постанови про відмову у задоволенні клопотання.
Зі змісту поданої заявником скарги вбачається, що вона направлена на оскарження дії представника органу досудового розслідування, яка полягає у винесенні слідчим незаконного, на думку заявника, рішення.
В той же час, відповідно до ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
У відповідності до ч.5-7 ст.110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Частиною 1 ст. 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні встановлені законом рішення, які можуть бути предметом оскарження до слідчого судді, оскільки, відповідно до змісту скарги та долучених до неї документів, заявником не долучено копії оскаржуваної постанови, що позбавляє можливості дослідити обставини, які є предметом судового контролю слідчого судді за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та надання оцінки дотримання принципу законності кримінального провадження, встановленого ч.2. ст. 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких обставин, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та обґрунтованість вимог скарги, а відтак слідчий суддя розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 94, 220, 223, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12024000000000003 та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1