Рішення від 19.03.2024 по справі 757/57004/23-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57004/23-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання протиправною відмову прийняти довіреність,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», в якому просив визнати протиправною відмову АТ КБ «ПриватБанк» прийняти від ОСОБА_1 оформлену належним чином довіреність ОСОБА_2 від 25.09.2019 № 1386.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19.05.2023 позивач звернувся до відповідача з проханням укласти з ним договір банківського рахунку на ім'я ОСОБА_3 на підставі довіреності від 25.09.2019.

19.05.2023 працівниками відділення банку у присутності позивача зробили фотографію наданого ним оригіналу довіреності ОСОБА_3 , яку надіслали на перевірку до відповідного підрозділу банку. Також, працівники відділення повідомили, що усне звернення позивача до банку, стосовно прийняття довіреності ОСОБА_3 від 19.05.2023, зареєстровано за вихідним номером 45192518 від 19.05.2023 та, що згідно Правил Банку відповідь про результати перевірки отриманої він позивача довіреності буде надана протягом чотирьох годин. Відповідач відповідь про результати перевірки отриманої від позивача 19.05.2023 довіреності не надав.

Також, позивач вказує, що відповідач без жодних пояснень не прийняв від позивача оформлену належним чином довіреність, і не надав йому фінансової послуги на підставі вказаної довіреності, чим порушив його законне право споживача фінансових послуг банку одержувати відповідні фінансові послуги АТ КБ «ПриватБанк» на підставі довіреності Соботюка В. М. від 25.09.2019.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, судові документи направлялись відповідачу за адресою місцязнаходження: АДРЕСА_1 , та були врученні уповноваженому АТ КБ «ПриватБанк» 26.02.2024.

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 18.03.2024 про розгляд справи по суті на підставі наявних матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено, 25.09.2019 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 на підставі усної домовленості з довіреною особою, управляти та розпоряджатися від його імені та в його інтересах усіма без винятку рахунками, відкритими на його ім'я в будь-якій банківській установі України.

Для цього ОСОБА_3 надано право ОСОБА_1 на: укладати від його імені договори банківських вкладів, змінювати, розривати договори, угоди та інші правочини (в тому числі достроково); відкривати поточні, карткові та інші рахунки.

Зазначене підтверджується довіреністю від 25.09.2019, яка посвідчена у встановленому законом порядку, копія якої долучена до матеріалів справи.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, відповідно до положень ст. 237 ЦК України.

Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі, як це визначено ч.ч. 1,3 ст. 244 ЦК України.

Так, позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в прийнятті від ОСОБА_1 оформлену належним чином довіреність ОСОБА_3 від 25.09.2019 № 1386, а тому він і звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Так, як свідчать матеріали справи, 19.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з проханням укласти з ним договір банківського рахунку на ім'я ОСОБА_3 на підставі його довіреності від 25.09.2019.

Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про його звернення до банку з пропозицією укласти договір 19.05.2023.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами, в розумінні положень ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, за положеннями ст. 80 ЦПК України.

За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить висновку, що позивачем не доведено факт його звернення до банку 19.05.2023.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, відповідно до положень ст. 5 ЦК України.

Так, правовідносини сторін регулюються, що підкреслюється позивачем в своїх поясненнях направлених в адресу суду положеннями ЦК України, які регулюють договірні відносини.

Так, книга п'ята зобов'язальне право Цивільного кодексу України визначає порядок виникнення зобов'язання, їх виконання, зміну, припинення зобов'язань та відповідальність за невиконання та неналежне їх виконання.

Позивач просить суд визнати протиправною відмову банку у прийнятті від ОСОБА_1 оформлену належним чином довіреність ОСОБА_3 від 25.09.2019 для відкриття банківського рахунку.

ОСОБА_1 не надані докази того, що у зазначену дату відповідач не пропонував позивачу надати документи, передбачені законодавством, для відкриття банківського рахунку, а також не надано доказів відмови відповідача в укладенні договору.

За приписами статтей 2, 4, 5 ЦПК України розгляд і вирішення цивільних справ здійснюється з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Зловживання процесуальними правами є неприпустимим.

Позивачем не доведено суду, які саме його права порушено або не визнано, не доведено яким законом або договором визначено право позивача на відкриття рахунків без виконання вимог законодавства. Це свідчить про те, що спосіб захисту прав, обраний позивачем не відповідає способам, передбаченим ст. 16 ЦК України, яка не передбачає такий спосіб захисту, як визнання неправомірною відмови в укладені договору.

Отже, норми матеріального права які регулюють договірні відносини не передбачають такого способу захисту, який було обрано позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду та з урахуванням того, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то судовий збір в розмірі 1073,60 грн., не сплачений позивачем при зверненні з цим позовом до суду, слід компенсувати за рахунок держави.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 352,354,430 ЦПК України, ст. 15,16,1062,1067 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання протиправною відмову прийняти довіреність - залишити без задоволення.

Судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2024.

Суддя Ю. Г. Головко

Попередній документ
118024248
Наступний документ
118024250
Інформація про рішення:
№ рішення: 118024249
№ справи: 757/57004/23-ц
Дата рішення: 19.03.2024
Дата публікації: 02.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.06.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 24.06.2025
Предмет позову: про визнання протиправною відмову прийняти довіреність