29.03.2024 Справа № 756/3446/24
Унікальний № 756/3446/24
Провадження № 2-о/756/245/24
29 березня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Діденко Є.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про встановлення режиму окремого проживання дитини, її утримання та виховання за заявою подружжя,
Заявники звернулись до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просять: визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_2 ; вважати ОСОБА_2 відповідальною особою, яка буде нести фінансові витрати на утримання ОСОБА_1 , утримання і навчання спільного сина - ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 , яку буде самостійно виховувати.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11.03.2024 р. шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 06.02.2024 р. між сторонами був укладений нотаріально посвідчений Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, аліментних зобов'язань та визначення місця проживання дитини. Відповідно до вказаного договору, сторони домовились, що дочка ОСОБА_3 залишається проживати з батьком - ОСОБА_2 . Предметом заяви є підтвердження факту проживання дочки із батьком.
Дослідивши доводи заяви і додані документи, суддя вважає, що заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд зазначає, що заявники посилаються на те, що заява подана в порядку встановлення режиму окремого проживання подружжя. Водночас, вказують, що предметом заяви є підтвердження юридичного факту проживання дочки із батьком. Отже, заявникам при поданні заяви слід визначитись із правовою природою поданої ними заяви.
Суд звертає увагу, що незважаючи на назву заяви, фактично у ній порушується лише питання встановлення юридичного факту - проживання і утримання дочки батьком. При цьому, питання окремого проживання вже врегульовані сторонами в укладеному договорі, та у разі його невиконання, відповідна сторона має право звернутись до суду.
Крім того, відповідно до ст. 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення не будь-яких фактів, а лише тих, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
В порушення ст. 318 ЦПК України, у заяві не вказано, які юридичні наслідки породжує встановлення відповідно факту судовим рішенням для заявників або інших осіб, з урахуванням його встановлення у нотаріально посвідченому договорі, який є обов'язковим для виконання сторонами. Також, у заяві не вказані причини неможливості підтвердження вказаного факту нотаріально посвідченим договором, який сторони уклали, і який є чинним. Крім того, всупереч ст. 318 ЦПК України у заяві не вказано мету встановлення такого факту.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також, суд роз'яснює заявникам, що відповідно до викладених положень законодавства, визначення місця проживання дитини може здійснюватись за домовленістю подружжя, зокрема на підставі договору, рішенням органу опіки та піклування або в судовому порядку, зокрема у разі невиконання умов договору (наявності спору).
Керуючись ст.ст. 185, 293, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про встановлення режиму окремого проживання дитини, її утримання та виховання за заявою подружжя - залишити без руху, та надати позивачу строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У випадку, якщо недоліки заяви у встановлений строк не будуть усунуті, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Діденко