Справа № 752/21119/23
Провадження № 2/752/2023/24
іменем України
21.03.2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Солодовник Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
у жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2004 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина з 1996 року по день смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб у органах РАЦС зареєстрований не був, спільних дітей від шлюбу не мали.
Похованням ОСОБА_6 та поминальними обрядами після його смерті займалась позивач ОСОБА_1 .
В установлений законом строк ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Дочка померлого - ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги, та двоюрідні брат і сестра померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як спадкоємці п'ятої черги, із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.
Разом з тим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. 23.02.2023 винесено постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю документів, які б стверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 65-66).
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 81).
Копія ухвали про праві, примірник позовної заяви з додатками направлялись відповідачам за адресами місця реєстрації (а.с. 87-89).
04.12.2023 до суду надійшла заява відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій останні зазначили про визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі та розгляд справи у їх відсутність (а.с. 90).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2023 зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. надати суду засвідчену належним чином копію спадкової справи № 4/2022 щодо майна ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 92).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2023 закрито підготовче провадження (а.с. 93).
Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріли цивільної справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.08.2022 Київським державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 18).
За життя ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва (а.с. 20).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у виді квартири АДРЕСА_2 .
27.08.2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с. 103).
27.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. відкрито спадкову справу № 4/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с. 115).
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є його донька - ОСОБА_2 , ступінь родинних зв'язків стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 48).
Спадкоємцями п'ятої черги після смерті ОСОБА_6 є його двоюрідні брат і сестра - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; ступінь родинних зв'язків стверджується даними: свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 ; даними свідоцтва про народження ОСОБА_7 (матері ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ) серії НОМЕР_5 ; даними свідоцтва про народження ОСОБА_8 (матері ОСОБА_6 ) серії НОМЕР_6 ; свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_7 (а.с. 41-47).
Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федотенко Л.А. від 23.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю документів, які б стверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем (а.с. 25-26).
Позивач звернулась до суду з даним позовом з метою реалізації своїх спадкових прав, як спадкоємця четвертої черги, після смерті спадкодавця - ОСОБА_6 , однак у позасудовий спосіб позбавлена можливості реалізації такого права, у зв'язку із відсутністю документів, які б стверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на час відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Зазначене положення поширюється щодо осіб, а саме чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.
Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім'ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов'язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов'язки.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ході судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_6 проживали спільно, однією сім'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_6 , його похованням займалась позивач ОСОБА_1 , про що свідчать копії наступних документів: довідки на одержання праху № 4.186727К (а.с. 21); чеку № 3937 про оплату ритуальних послуг від 18.08.2022 року (а.с. 22); договору про надання ритуальних послуг № 387-22, укладеного 18.08.2022 між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с. 23); акту № 387-22 приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 отримано послуги, пов'язані з організацією та проведенням поховання померлої особи на суму 17 610 грн (а.с. 24).
Також, з матеріалів справи вбачається, що ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_6 у заявлений період у зареєстрованому шлюбі з іншими особами не перебували (а.с. 33-39).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , кожен окремо, пояснили та підтвердили факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до моменту смерті останнього, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_6 стверджуються також і даними фототаблиці, на яких зображені ОСОБА_1 і ОСОБА_16 у колі рідних та друзів під час святкування та відпочинку (а.с. 49-55).
За встановлених обставин, суд надходить до висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, у зв'язку з чим вона є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 01.01.2004 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 01 квітня 2024 року.
Суддя