Справа № 724/2869/23
Провадження № 2/724/90/24
27 березня 2024 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі
головуючого судді Скрипника С.М.
за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
У грудні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.01.2023 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та пов'язаний з електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення операції здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, як повністю ідентична надісланому Банком ОТР паролю на фінансовий номер телефону клієнта.
У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 25.01.2023 року підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано кредитний договір № б/н від 25.01.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 74988,00 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.
Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, у зв'язку із чим відповідач станом на 21.11.2023 має заборгованість - 68796,75 грн., яка складається із наступного: - 68736,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 60,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Підтримуючи вищевикладене, просять стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 25.01.2023 року на загальну суму 68796,75 гривень та судові витрати в справі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 06 грудня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Хотинського районного суду від 04 січня 2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пустовіта Ю.О. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою Хотинського районного суду від 27 березня 2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боднарюка В.І. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просять про розгляд справи у відсутності представника банку, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Боднарюк В.І. в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву в якій просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: "якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні".
З урахуванням викладеного і ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини встановлені судом
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами» та «Миттєва розстрочка», тому 25.01.2023 року ОСОБА_1 було підписано заяву про надання кредиту «Оплата частинами» (а.с.20).
Відповідно до вказаної заяви, відповідач погодився, що підписанням цього документа на підставі ст. 634 ЦК України, він приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цього документу, згоден з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.
Також, підписавши заяву відповідач вказав, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщено на офіційному веб-сайті банку https://privatbank.ua/terms, пам'яткою клієнта, тарифами та отримав їх примірник (шляхом самостійного роздрукування / в електронній формі шляхом власноручного підписання електронним підписом та направленням повідомлення про одержання).
Крім того вказана заява від 23.01.2023 містить угоду про використання простого електронного підпису, відповідно до якої Банк та Позичальник (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Позичальнику, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Позичальника: OTP-пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Позичальнику змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Позичальник надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Позичальника та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Позичальником здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису (а.с. 8-17).
25 січня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» з однієї сторони та відповідач ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали кредитний договір б/н, відповідно до умов якого, позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 74988,00 грн. на строк 11 місяців, з фіксованою процентною ставкою 0,01 % на місяць. Реальна річна процентна ставка становить 0,24 % річних. Загальні витрати за кредитом становили 82,50 грн., орієнтовна загальна вартість Кредиту для відповідача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 75070,50 грн.
Згідно Графіку платежів за споживчим кредитом (обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) «Оплата частинами», кредит надавався відповідачу на 11 місяців. Щомісячно відповідач мав сплачувати суму кредиту за договором в розмірі 6256,50 грн., а також проценти за користування кредитом у розмірі 0,24% - 7,50 грн. (а.с. 19).
ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 74988,00 грн., з процентною ставкою 0,01% - 7,50 грн. щомісяця, що включено в розмір щомісячних платежів 6256,50 грн. шляхом встановлення регулярного платежу з карти/рахунку НОМЕР_1 на погашення заборгованості (а.с.18)
Відповідачем окрім кредитного договору за допомогою ОТР пароля (електронного підпису) був підписаний також паспорт споживчого кредиту та графік кредиту, які містять зазначення розміру відсотків за користування кредитом та графік погашення заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, на вищевказаних документах міститься підпис відповідача, відповідач був ознайомлений з механізмом кредитування та вартістю кредиту (а.с.21-23).
Таким чином, у відповідача не могло виникнути припущень щодо безвідсоткового використання коштів. Відповідач усвідомлював, який характер відносин з позивачем наступає при укладанні даного кредитного договору. Більше того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що він обізнаний з конкретними умовами кредитування у його випадку.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, станом на 21.11.2023 року за ОСОБА_1 значиться заборгованість у розмірі 68796,75 грн. з яких: 68736,75 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 60,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.4-5).
Факт наявності заборгованості також підтверджується випискою за договором №б/н за період з 25.01.2023 року по 22.11.2023 р. про рух коштів, з якої вбачається, що відповідач користувався наданими йому кредитними коштами (а.с.6).
Із довідки про зміну умов кредитування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що старт карткового рахунку проведено 25.01.2023, та встановлено кредитний ліміт 74988,00 грн., після чого 25.01.2023 кредитний ліміт змінно - зменшено до 74988,00 (а.с.7).
Судом встановлено, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Станом на 21.11.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ КБ «Приват Банк» у розмірі 68796,75 грн. з яких: 68736,75 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 60,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними належними та допустимими доказами.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Підставою даного позову є невиконання кредитних зобов'язань відповідачем, що пов'язані із отриманням ним кредитних коштів ушляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Договір), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначенимцим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, судом встановлено, що 25.01.2023 сторони домовились про те, що при наданні Банком будь-яких послуг Позичальнику, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що протягом строку дії договору, а саме з 25.01.2023 здійснювалось використання кредитних коштів та їх повернення Банку. Однак кошти Банку були повернуті не у повному обсязі, тобто сума використаних коштів перевищує суму внесених, що і мало наслідком виникнення заборгованості, яку Банк просить стягнути.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувався, однак допустив неналежне виконання своїх обов'язків, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 68736,75 грн. за тілом кредиту. Також позивачем доведено, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом, хоча був обізнаний з такою умовою, а також з розміром відсотків, які мають бути сплачені, та сума яких становить 60,60 грн.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості, а тому позов підлягає задоволенню.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за тілом кредиту, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування відсотків за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано доводи позивача про факт укладення кредитного договору саме ним, а не сторонньою особою та щодо нарахованих сум за користування кредитом.
Інших дій, крім подання заяв про вчинення кримінального правопорушення, відповідач не вчиняв, та укладення договору не оскаржував.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи, що отримані та використані ОСОБА_1 кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за наданим кредитом на загальну суму 68796,75 гривень.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також із врахуванням позиції відповідача, про визнання заявлених вимог, приходить висновку, що позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід також стягнути і судовий збір в розмірі 2684 гривні.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 553, 610 - 612, 624, 625, 629, 1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 274-279, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001 м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, рахунок № НОМЕР_3 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.01.2023 року, станом на 21.11.2023 року у розмірі 68796 (шістдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 75 копійок, яка складається з наступного: 68736,75 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 60,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 року.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК