Єдиний унікальний номер 725/8987/23
Номер провадження 2/725/1080/23
20.03.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого вказувала, що у жовтні 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. відкрито ВП №57320935 з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 18.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі №8416 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» заборгованості у розмірі 12 784 гривень 08 копійок.
Вважає, що вчинення виконавчого напису здійснено з порушенням чинного законодавства, а саме з грубим порушенням порядку та умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, провадження щодо виконання зазначеного виконавчого напису є неправомірним, а тому такий виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Окрім цього позивачка зазначала, що виконавчий напис №8416 від 18.09.2018 року, не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням процедури його вчинення, а саме за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості, та через необґрунтованість вимог АТ «Пумб», а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону, а також вчинив виконавчий напис на договорі, який не є нотаріально посвідчений.
На підставі викладеного просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі №8416.
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 09.11.2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового розгляду, а в подальшому справу призначено до судового розгляду.
До початку судового засідання позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, відзив не подали.
Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу в їх відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Так, згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, положеннями ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи убачається, що 18.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №8416, яким звернено стягнення про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» заборгованості у розмірі 12 784 гривень 08 копійок (а.с.69).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України Про нотаріат виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №6-887цс17 від 05.07.2017 року, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка міститься у постанові від 20.05.2015 року №6-158цс15, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
З системного аналізу положень ст.88 Закону України Про нотаріат в сукупності з вище наведеними правовими позиціями Верховного суду України щодо їх застосування в контексті спірних правовідносин про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання, вбачається, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Позивачка ставить під сумнів договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, так як договір не був посвідчений нотаріально, оскільки Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса передбачено вчинення виконавчого напису на підставі виключено нотаріально посвідчених договорів.
З огляду на вказані обставини слід також зазначити наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості . Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.09.2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Крім того, відповідач на спростування заявлених позовних вимог будь-яких належних та допустимих доказів суду не надав, у тому числі й договору за яким було стягнуто заборгованість оскаржуваним виконавчим написом і який був наданий нотаріусу для вчинення такого виконавчого напису, та який би був посвідчений нотаріально, а також не скористалися своїм правом відзиву по позов.
Також стороною відповідачів не надано суду доказів, з яких би убачається факт надання відповідачем нотаріусу виписки з рахунку боржника із зазначенням детальної суми заборгованості із зазначенням строків її погашення та суми непогашеного боргу.
Також слід зазначити, що у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. таким чином нотаріус зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.
Наведені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав вказаний виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.
Позивачка у зв'язку із захистом свої прав понесла судові витрати які складаються із наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 1073 грн. 60 коп. та судового збору при поданні заяви про забезпечення позовуу розмірі 536 грн. 80 коп.
Отже з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 1073 грн. 60 коп. та судовий збір сплачений при поданні заяви про забезпечення позову у розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141, 258-273, 274-279,354-356 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрованим в реєстрі №8416, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 .
Стягнути з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська,буд.4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 1073 грн. 60 коп., судовий збір сплачений при поданні заяви про забезпечення позову у розмірі 536 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало