Дата документу 01.04.2024 Справа № 336/8361/23
Єдиний унікальний № 336/8361/23
Провадження №22-ц/807/592/24
Головуючий в 1-й інстанції - Савеленко О.А.
01 квітня 2024 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2024 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди,-
У серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Рогозіна О.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2023 о 16:45 годині в м. Запоріжжі, на перехресті бульвару Вінтера, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, нанесені матеріальні збитки, травмованих немає. Транспортний засіб «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким 16.03.2023 в момент ДТП керувала водій ОСОБА_3 зареєстрований за ОСОБА_4 , який за довіреністю від 24.06.2021, посвідченою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Євтушенко А.М. уповноважив ОСОБА_1 експлуатувати, управляти, розпоряджатись, продавати транспортний засіб «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2023 по справі №334/2498/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначена постанова суду набрала законної сили. Транспортний засіб ГАЗ НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП, було застраховано у ТДВ «Страхова Компанія «КРЕДО». У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач на підставі довіреності від 24.06.2021 звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та здійснення страхової виплати. У відповідь на заяву про здійснення страхової виплати відповідач надіслав лист №1352 від 16.06.2023, у якому у страховій виплаті відмовлено та роз'яснено, що для отримання страхового відшкодування за вищезазначеною ДТП повинен звертатись або власник транспортного засобу або позивачу необхідно надати належним чином оформлений документ, що посвідчує його право на отримання страхового відшкодування. Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки у довіреності прописано право позивача у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким угодам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями або за домовленістю. Відповідно до висновку, складеного 14.08.2023 судовим експертом Філь О.П. за №4060 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості збитку, завданого власнику КТЗ: матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП 16.03.2023 на дату оцінки дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на запасні частини, що підлягають заміні та складає 58 687,73 грн. За проведення висновку експерта позивачем було сплачено експерту 4000 грн. Крім матеріальних збитків, позивач вважає, що йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 58687,73 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, вартість проведення експертного дослідження в сумі 4000 грн., витрати на правничу допомогу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 43 164 (сорок три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 43коп. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь держави судовий збір в сумі 783,72 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що довіреність, якою позивача уповноважено розпоряджатися транспортним засобом не підтверджує право на отримання ним страхового відшкодування. Оскільки відповідачем не порушено прав позивача, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 302800,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 100 = 302 800 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.03.2023 відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №388915, згідно якого 16.03.2023 о 16:45 год. в м. Запоріжжі, на перехресті бул. Вінтера, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ними, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, нанесені матеріальні збитки, травмованих немає. Працівником поліції складено схему ДТП (а.с.14-16).
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2023 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом вищевказаної ДТП (а.с.17).
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.18).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, в центрах надання адміністративних послуг, в територіальних органах Національної поліції України, органах нотаріату, органах страхування, станціях технічного обслуговування, автогаражних кооперативах та будь-яких інших установах, підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, пов'язані з експлуатацією, управлінням та розпорядженням, продажем (орендою, позичкою) належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 4841 - 24.06.2021, дата першої реєстрації - 30.08.2007, транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Надав право експлуатувати згаданий ним транспортний засіб, переобладнувати його (змінювати тип і модель вищевказаного транспортного засобу, колір, замінювати у встановленому порядку двигун, кузов, інші деталі), ремонтувати, проходити технічний огляд; знімати транспортний засіб з обліку, одержувати транзитні номери; визначати на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, включаючи заяви, одержати дублікат реєстраційного документа у випадку його втрати; підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищевказаного транспортного засобу, визначаючи на власний розсуд ціну та інші їх умови, одержувати належні за результатами згаданих угод грошові суми; укладати договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності; у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким угодам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями або за домовленістю; надавати транспортний засіб для митного огляду, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності (а.с.19).
Згідно з полісом № 213485193 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована ТДВ «СК «Кредо», поліс чинний до 25.02.2024 включно (а.с.20).
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засіб НОМЕР_4 , автомобіль ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 (а.с.21-22).
20.03.2023 ОСОБА_2 повідомив ТДВ «СК «Кредо» про настання страхової події за участю автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.92-93).
20.03.2023 ОСОБА_1 подав до ТДВ «СК «Кредо» заяву на виплату страхового відшкодування (а.с.94).
03.04.2023 ТОВ «Южтрансінвест» виготовлено звіт № 20296/3009061 про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно якого вартість відновлювального ремонту КТЗ «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу вузлів і деталей, без урахування ПДВ на матеріали та запасні частини становить 43164,43 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ складає 48 468,72 грн. (а.с.95-125).
Звіт виконаний на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 27.03.2023. Огляд транспортного засобу здійснений у присутності довіреної особи позивача ОСОБА_6 .. Даний протокол містить зауваження, що пошкодження лобового скла також сталось внаслідок аварії.
Згідно з листом ТДВ «СК «Кредо» на адреса ОСОБА_1 , останньому повідомлено, що в наданій ним довіреності не визначено його повноважень на отримання страхового відшкодування та для отримання страхового відшкодування повинен звернутись або власник автомобіля або ОСОБА_1 необхідно надати належним чином оформлений документ, що посвідчую його право на отримання страхового відшкодування (а.с.23).
04.07.2023 представником позивача - адвокатом Рогозіним О.В. на адресу ТДВ «СК «Кредо» направлено запрошення до проходження огляду автомобіля експертом (а.с.24).
14.08.2023 судовим експертом Филь О.П. визначено матеріальні збитки, завдані власнику КТЗ «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які склали 58 687,73 грн, що становить вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на запасні частині, що підлягають заміні, про що свідчить висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 4060 (а.с.26-68).
Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки 0.0.3145781216.1 від 14.08.2023 ОСОБА_1 сплатив 4000 грн. на користь ФОП ОСОБА_7 за автотоварознавче дослідження автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі рахунку-фактури № 76 від 04.07.2023 та акту № 76 виконаних робіт та наданих послуг (а.с.72-73).
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку, що страховий випадок настав 16.03.2023, у зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_5 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК «Кредо». Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк повідомив ТДВ СК «Кредо» про страховий випадок та подав заяву на виплату страхового відшкодування, долучивши відповідні докази. Відповідачем виконано обов'язок, передбачений п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та 27.03.2023 за участю довіреної особи позивача проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та складено звіт про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу №20296/3009061. У протоколі огляду транспортного засобу від 27.03.2023, на підставі якого складений звіт № 20296/3009061 про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , містяться зауваження довіреної особи позивача щодо того, що пошкодження лобового скла він також пов'язує з ДТП. Однак, на схемі ДТП, яка була складена працівником поліції безпосередньо на місці ДТП, пошкодження лобового скла не зафіксовані і будь яких зауважень з цього приводу не вказано. Враховуючи, що звіт № 20296/3009061 про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу складений із дотриманням вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, суд прийняв вказаний звіт як належний доказ визначення розміру матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП у розмірі 43164,43рн.. Право позивача ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважуючи на всі обставини справи, судом першої інстанції визначено розмір заподіяної позивачу моральної шкоди 10 000,00 грн.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до п.п.35.1., 35.2 ст.35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.18).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, в центрах надання адміністративних послуг, в територіальних органах Національної поліції України, органах нотаріату, органах страхування, станціях технічного обслуговування, автогаражних кооперативах та будь-яких інших установах, підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, пов'язані з експлуатацією, управлінням та розпорядженням, продажем (орендою, позичкою) належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 4841 - 24.06.2021, дата першої реєстрації - 30.08.2007, транспортного засобу «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Надав право експлуатувати згаданий ним транспортний засіб, переобладнувати його (змінювати тип і модель вищевказаного транспортного засобу, колір, замінювати у встановленому порядку двигун, кузов, інші деталі), ремонтувати, проходити технічний огляд; знімати транспортний засіб з обліку, одержувати транзитні номери; визначати на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, включаючи заяви, одержати дублікат реєстраційного документа у випадку його втрати; підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищевказаного транспортного засобу, визначаючи на власний розсуд ціну та інші їх умови, одержувати належні за результатами згаданих угод грошові суми; укладати договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності; у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким угодам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями або за домовленістю; надавати транспортний засіб для митного огляду, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності (а.с.19).
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може гуртуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, з приводу того, що позивач ОСОБА_1 є належним позивачем у цій справі щодо відшкодування завданої в ДТП майнової (матеріальної) шкоди через пошкодження автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини водія забезпеченого у ТДВ СК «Кредо» транспортного засобу, і має право на отримання страхового відшкодування внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки під час судового розгляду встановлено порушення права позивача з боку відповідача на отримання страхового відшкодування, а також спричинення у зв'язку із цим моральної шкоди, яка полягала у душевних переживаннях з приводу пошкодження автомобіля, необхідністю ремонту автомобіля та неможливістю його використання протягом тривалого часу, чим було порушено нормальний життєвий уклад позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку з приводу задоволення вимог позову в частині стягнення моральної шкоди. Визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає критеріям справедливості, розумності та пропорційності.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 01 квітня 2024 року.
Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар
Судді: О.В. Крилова
О.З. Поляков