Дата документу 20.03.2024 Справа № 334/527/22
Єдиний унікальний № 334/527/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/435/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 258-3 КК України
20 березня 2024 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, маючий середню освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та йому призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за наступних обставин.
За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.04.2014, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі за текстом - АТО).
Через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконувачем обов'язків Президента України Указом затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», на підставі якого Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 337-VІІІ від 21.04.2015 «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» Верховна Рада України, крім іншого, констатує, що друга фаза збройної агресії РФ проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування 07.04.2014 проголосили про створення на території окремих міст, районів та селищ Донецької областей, терористичної організації «Донецької народної республіки» (далі за текстом - «ДНР»).
Так, починаючи з квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної групи, підконтрольної терористичній організації «ДНР», реалізується злочинний умисел керівників спецслужб і Збройних сил Російської Федерації, направлений на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, вчинення збройних супротивів правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку.
При цьому, 17.03.2015 Верховна Рада України (далі - ВРУ) своєю постановою № 254-VІІІ визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до ЗУ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України до відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Зверненням ВРУ до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затверджене постановою ВРУ від 27.01.2015 №129-VIII, Заявою ВРУ «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами РФ та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою ВРУ від 04.02.2015 №145-VIII та Заявою ВРУ «Про відсіч збройної агресії РФ та подолання її наслідків», схваленою постановою ВРУ від 21.04.2015 №337-VIII - ДНР/ЛНР визнано терористичними організаціями.
Наразі Президентом, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України підписано Указ № 116/2018 від 30.04.2018 «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», яким розпочато операцію Об'єднаних сил (далі - ООС) із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
Одним із основних завдань терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно зі ст.ст. 2, 73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом), тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, вчинення терористичних актів, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухів, підпалів та інших дій (зокрема, артилерійських обстрілів), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції (наразі Операції об'єднаних сил) на територіях Донецької та Луганської областей.
ОСОБА_7 , будучи громадянином України, достовірно знаючи із розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та всесвітньої мережі «Інтернет» про початок та проведення на території Донецької області Антитерористичної операції проти незаконно створеної терористичної організації «ДНР» та діючих у її складі терористичних груп, усвідомлюючи, що їх діяльність є незаконною, спрямованою на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, вчинення збройних супротивів правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2014 року, перебуваючи на території м. Запоріжжя, діючи умисно, будучи проросійськи налаштованою особою, маючи єдиний злочинний намір, направлений на підтримку військового конфлікту на сході України, усвідомлюючи та розуміючи протиправність своїх дій, прийняв рішення про виїзд до м. Слов'янська Донецької області для вступу до лав терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР».
З цією метою, точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 14 квітня 2014 року, ОСОБА_7 здійснив виїзд з м. Запоріжжя до м.Слов'янська Донецької області, де 14.04.2014, перебуваючи узахопленій будівлі Слов'янського міського відділу УСБУ в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Центральна, 32, добровільно вступив до лав терористичної групи «ІНФОРМАЦІЯ_6» підрозділ «ІНФОРМАЦІЯ_9» під керівництвом громадянина РФ ОСОБА_9 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яка, відповідно до визначених у п. 14 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» основних термінів, відноситься до поняття «терористична група».
Завідомо для ОСОБА_7 учасники вказаної терористичної групи, підконтрольної терористичній організації «ДНР», з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.
Вказана терористична організація завідомо для ОСОБА_7 є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з так званих «політичного» та «силового» блоків - терористичних груп, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.
На керівників зазначених вище «блоків» терористичної організації «ДНР» покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входили до вказаних блоків.
При цьому на керівників та учасників так званого «силового» блоку - терористичних груп покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників так званого «політичного» блоку покладається організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.
Терористична організація «ДНР» та інші терористичні групи, які входили до їх складу, завідомо для ОСОБА_7 мають стабільний склад лідерів вказаних терористичних організацій, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
На учасників «силового» блоку (терористичні групи, підконтрольні терористичний організації «ДНР»), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
• організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО на територіях Луганської та Донецької областей;
• з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
• створення окремих терористичних груп (озброєних підрозділів) у складі так званого «силового блоку» «ДНР» та участь у їх діяльності;
• вербування нових учасників до складу «силового» блоку (терористичних груп) «Л/ДНР» та керівництво їхніми діями;
• захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
• вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
• захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво фортифікаційних споруд з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО (наразі ООС) на території Донецької області та забезпечення власної злочинної діяльності;
• викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
• організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації «ДНР»;
• організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу терористичної організації «ДНР».
Вступивши до лав терористичної групи, ОСОБА_7 обрав собі позивний « ІНФОРМАЦІЯ_10 », та від невстановлених органом досудового розслідування осіб із числа терористичної групи «ІНФОРМАЦІЯ_6» отримав вогнепальну зброю, інші засоби ураження, військову форму і призначення на військову посаду помічника гранатометника розрахунку РПГ-7 (ручний протитанковий гранатомет РПГ-7),у складі якого приймав активну участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ та добровольчих батальйонів у АДРЕСА_1 та під час захоплення АДРЕСА_2 .
Далі, на початку травня 2014 року, точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Слов'янську Донецької області, добровільно вступив до лав новоствореної терористичної групи - Окремий розвідувальний батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі за текстом - ОРБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), підконтрольної терористичній організації «ДНР», яка, відповідно до визначених у п. 14 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» основних термінів відноситься до поняття «терористична група», очолюваної громадянином Російської Федерації ОСОБА_12 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_11 », на військову посаду кулеметника, отримавши вогнепальну зброю - ручний кулемет Калашникова (РКК), у складі якої приймав активну участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ та добровольчих батальйонів поблизу АДРЕСА_3 .
Після звільнення Збройними Силами України АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 05.07.2014, продовжуючи здійснювати свою злочинну діяльність у складі терористичної групи ОРБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підконтрольної терористичній організації «ДНР», виїхав до тимчасово непідконтрольної українській владі території Донецької області - м. Донецьк, до місця дислокації ОРБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме 3 корпус Донецького національного технічного університету за адресою: АДРЕСА_4 , де у період з серпня 2014 року по грудень 2015 року приймав активну участь у бойових діях по захопленню Міжнародного аеропорту « Донецьк » ім. Сергія Прокоф'єва , а також виконував окремі розвідувальні завдання поблизу міста Дебальцеве Донецької області.
Далі ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2015 року, перебуваючи у м. Комсомольському Старобешевського району Донецької області, отримав призначення на посаду заступника командира терористичної групи - 1-й Семенівський мотострілецький батальйон ІНФОРМАЦІЯ_13, батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_7» (далі ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7»), підконтрольної терористичній організації «ДНР», яка, відповідно до визначених у п. 14 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» основних термінів, відноситься до поняття «терористична група», очолюваної громадянином України ОСОБА_15 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_8 »(кримінальне провадження №22021080000000056 відносно якого з обвинувальним актом скеровано до Ленінського районного суду м. Запоріжжя), де ОСОБА_7 , наряду з командиром даної терористичної групи, відповідав за бойову готовність членів терористичної групи, підготовку та виконання ними бойових завдань, збереження та підтримання у бойовій готовності озброєння та військової техніки, розроблення планів бойової підготовки членів терористичної групи, а також управління ними під час бою.
Будучи заступником командира терористичної групи ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7», ОСОБА_7 ,у періоду часу з грудня 2015 року по 2016 рік (більш точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), діючи умисно, розуміючи злочинність своїх дій у складі зазначеної терористичної групи, здійснював командування вказаною терористичної групою під час бойових дій у Старобешевському районі Донецької області, а також в районі населених пунктів Біла Кам'янка та Нова Ласпа Донецької області.
Так, ОСОБА_7 у період з квітня 2014 року по 2016 рік, перебуваючи у складі вищезазначених терористичних груп та будучи заступником командира терористичної групи ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7», які були підконтрольні терористичній організації «ДНР», достовірно розуміючи, що вони не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні сили України», «Про Службу безпеки України», «Про поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України, однак, усвідомлюючи вищевикладене, брав активну участь у бойових діях проти підрозділів Збройних сил України та Національної гвардії України, задіяних в проведенні АТО та ООС на тимчасово окупованій території Донецької області.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_17 вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду не було здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно було кваліфікувати за ч. 2 ст. 260 КК України як створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності, проте ніяк не за ч. 1 ст. 258-3 КК України, оскільки він не здійснював терористичний акт.
Крім того, стороною обвинувачення не було доведено, що підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » відноситься до терористичного угруповання, а Верховний Суд у своєму листі від 25 жовтня 2016 року № 5-227сі16 визнав, що ЛНР та ДНР терористичними організаціями не визнавалися.
Таким чином, вина ОСОБА_7 не була доведена поза розумним сумнівом, усі сумніви повинні тлумачитися на його користь, а висновки суду про доведеність вини є надуманими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Зазначає, що винуватість ОСОБА_7 не доведена, не було встановлено факт його участі у вчиненні терористичних актів, розмов з невстановленими особами, не доведено, що він добровільно погодився на співпрацю з окупантами, тобто відсутня об'єктивна сторона злочину.
Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вважав кваліфікацію дій ОСОБА_7 неправильною, оскільки той вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що обвинуваченому інкримінувалась участь у терористичній групі, а не безпосереднє вчинення терористичних актів.
Заслухавши доповідь судді по справі, захисника обвинуваченого, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та відповідно до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, зазначив підстави, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні документами.
Так, у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 по суті висунутого йому обвинувачення допитаний не був, оскільки судовий розгляд здійснювався у спеціальному судовому провадженні.
У суді першої інстанції та апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 повністю заперечував винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та вважав, що дії останнього необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 260 КК України, оскільки жодного терористичного акту він не скоював.
Разом з тим, суд першої інстанції, дослідивши безпосередньо всі надані докази, прийшов до правильного висновку про неспроможність такої версії сторони захисту та доведення в повному обсязі вини ОСОБА_7 саме в участі у терористичній групі.
Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у суді першої інстанції показали, що знають обвинуваченого ОСОБА_7 як працівника ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», якого було звільнено за прогули навесні 2014 року, оскільки він приєднався до учасників (бойовиків) терористичних груп, підконтрольних «ДНР».
Також вищевказані свідки підтвердили, що дійсно під час досудового розслідування за їх участі проводилось впізнання за фотознімками, надавались для огляду відеозаписи, розміщені на інтернет-ресурсі «YouTube», на яких вони впізнали особу як ОСОБА_7 .
Підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови обвинуваченого з боку свідків.
Також суд першої інстанції на вимогу процесуального закону дослідив надані сторонами інші докази, яким зробив обґрунтовану оцінку.
Так, з протоколу огляду від 9 грудня 2021 року вбачається, що об'єктами оглядів є розміщені на інтернет-ресурсі «YouTube» відеозаписи під назвами: «Кулаки родины» (2014) Выпуск 1. Награжденные георгиевским крестом»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»: Славянск, Донецк, далее везде»; «Интервью с бойцом ДНР «ІНФОРМАЦІЯ_12» из команды «ІНФОРМАЦІЯ_11» который сбил самолет Су»; «Интервью с бойцом ДНР «ІНФОРМАЦІЯ_12»; «Ополченец с позывным «ІНФОРМАЦІЯ_12», заваливший украинский штурмовик Су-25» тощо (т. 1, а.с. 226-244).
Зі змісту вказаних відеозаписів убачається, що на них зафіксовано ОСОБА_7 з позивним « ІНФОРМАЦІЯ_10 », у військовій формі, зі зброєю, з символікою терористичних груп, підконтрольних терористичної організації «ДНР», поруч з бойовою технікою.
На цих відеозаписах ОСОБА_7 особисто розповідає, що воює у «Народному ополченні ДНР» з квітня 2014 року, став відомим тим, що з кулемета збив літак « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за що був нагороджений георгіївським хрестом», про свою злочинну діяльність у складі терористичних груп: «ІНФОРМАЦІЯ_6» підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », під керівництвом громадянина РФ ОСОБА_9 , окремий розвідувальний батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» під керівництвом громадянина РФ ОСОБА_12 , позивний «ІНФОРМАЦІЯ_11», ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7» під керівництвом ОСОБА_15 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_8 » підконтрольних терористичній організації «ДНР».
З протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 впізнали на фото ОСОБА_7 , який працював на ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та був звільнений за прогули навесні 2014 року (т. 2, а.с. 22-24, 36-38, 50-52).
З протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 впізнали на фото ОСОБА_7 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_10 », який з 2014 року був діючим членом терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР» (т. 2, а.с. 16-18, 64-67, 90-93).
З протоколів оглядів вбачається, що об'єктом оглядів є інтернет-сайти «YouTube». У ході оглядів свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 впізнали на відеозаписах ОСОБА_7 , який з 2014 року був діючим членом терористичних груп, підконтрольних терористичної організації «ДНР» (т. 2, а.с. 19-21, 25-35, 39-49, 53-63, 68-89, 94-115).
З протоколу огляду від 9 грудня 2021 року вбачається, що об'єктом огляду є інтернет-сайт «Миротворець». У ході огляду встановлено наявність інформації, у тому числі фотографій, на яких зображений ОСОБА_7 , одягнений у військову форму, зі зброєю в руках, з символікою терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР», а також інформація з установочними даними ОСОБА_7 як одного із учасників (бойовиків) терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР» (т. 2, а.с. 116-119).
З протоколу тимчасового доступу до інформації, яка зберігалась у ПрАТ «Водафон України» щодо вхідних та вихідних з'єднань телефонного номеру НОМЕР_1 вбачається, що у період з 12 листопада 2014 року по 13 червня 2015 року мобільний телефон ОСОБА_7 постійно знаходився у населених пунктах Донецької області, які підконтрольні терористичній організації «ДНР» (т. 2, а.с. 134-148).
З протоколу тимчасового доступу до інформації, яка зберігалась у ПрАТ «Лайфсел» щодо вхідних та вихідних з'єднання телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 вбачається, що у період з 13 квітня 2014 року по 29 грудня 2015 року мобільні телефони ОСОБА_7 постійно знаходились у населених пунктах Донецької області, які підконтрольні терористичній організації «ДНР» (т. 2, а.с. 157-187).
З протоколом оглядом від 10 грудня 2021 року вбачається, що об'єктом огляду є проросійська соціальна мережа «Вконтакте». У ході огляду встановлено наявність сторінки терористичної групи - батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_7», ІНФОРМАЦІЯ_13, із фото і відеофайлами, на яких серед інших наявні фотографії ОСОБА_7 у військовій формі, зі зброєю, з символікою терористичної групи, підконтрольної терористичній організації «ДНР», поруч з бойовою технікою тощо (т. 2, а.с. 188-205).
Суд першої інстанції, вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв'язку, на переконання апеляційного суду прийшов до правильного висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив саме умисну участь у терористичній групі.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за фактичних обставин, встановлених судом у вироку, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Колегія суддів вважає необґрунтованою версію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не причетний до вчинення інкримінованого йому злочину, участі в терористичній групі не приймав, а його дії були кваліфіковані невірно у зв'язку з відсутністю чіткого визначення у законі поняття «терористична організації» та визнання такою організацією «ДНР».
На переконання колегії суддів, дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, у період з квітня 2014 року по 2016 рік, перебуваючи у складі терористичних груп та будучи заступником командира терористичної групи ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7», які були підконтрольні терористичній організації «ДНР», брав активну участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ та НГУ, задіяних в проведенні АТО та ООС на тимчасово окупованій території Донецької області.
Так, допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повідомили, що ОСОБА_7 навесні 2014 року приєднався до бойовиків терористичних груп, підконтрольних «ДНР», у зв'язку з чим його було звільнено з місця роботи.
Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, вищевказані свідки на представлених фотознімках впізнала обвинуваченого ОСОБА_7 за зовнішніми рисами обличчя.
Також вказані свідки в суді першої інстанції підтвердили, що на відеозаписах, які їм надавались для огляду під час досудового розслідування, вони впізнали саме ОСОБА_7 .
Під час проведення досудового розслідування свідкам ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 також пред'являлись фотознімки для впізнання, і вони на фото впізнали ОСОБА_7 як чоловіка, який має позивний « ІНФОРМАЦІЯ_10 », та з 2014 року був діючим членом терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР».
Усім шістьом вищевказаним свідкам надавались для огляду відеозаписи з інтернет-сайту «YouTube», зокрема відеозаписи під назвами: «Кулаки родины» (2014) Выпуск 1. Награжденные георгиевским крестом»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»: Славянск, Донецк, далее везде»; «Интервью с бойцом ДНР «ІНФОРМАЦІЯ_12» из команды «ІНФОРМАЦІЯ_11» который сбил самолет Су»; «Интервью с бойцом ДНР «ІНФОРМАЦІЯ_12»; «Ополченец с позывным «ІНФОРМАЦІЯ_12», заваливший украинский штурмовик Су-25» тощо.
На цих відеозаписах свідки впізнали саме обвинуваченого ОСОБА_7 , який з 2014 року був діючим членом терористичних груп, підконтрольних терористичної організації «ДНР».
Окремо слід звернути увагу, що на відеозаписах ОСОБА_7 зафіксований у військовій формі, зі зброєю, з символікою терористичних груп, підконтрольних терористичної організації «ДНР», поруч з бойовою технікою.
На цих відеозаписах ОСОБА_7 особисто розповідає, що воює у «Народному ополченні ДНР» з квітня 2014 року, став відомим тим, що з кулемета збив літак « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за що був нагороджений георгіївським хрестом», про свою злочинну діяльність у складі терористичних груп: «ІНФОРМАЦІЯ_6» підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », під керівництвом громадянина РФ ОСОБА_9 , окремий розвідувальний батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» під керівництвом громадянина РФ ОСОБА_12 , позивний «ІНФОРМАЦІЯ_11», ІНФОРМАЦІЯ_13 «ІНФОРМАЦІЯ_7» під керівництвом ОСОБА_15 , позивний « ІНФОРМАЦІЯ_8 » підконтрольних терористичній організації «ДНР».
Аналогічні за змістом фотографії містяться і на інтернет-сайті «Миротворець», де ОСОБА_7 зображений одягнутим у військову форму, зі зброєю в руках, з символікою терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР».
Також на цьому сайті міститься інформація з установочними даними ОСОБА_7 як одного із учасників (бойовиків) терористичних груп, підконтрольних терористичній організації «ДНР».
У соціальній мережі «Вконтакте», зокрема на сторінці терористичної групи «Батальйон «ІНФОРМАЦІЯ_7», ІНФОРМАЦІЯ_13», також міститься велика кількість фотографій, на яких ОСОБА_7 зображений у військовій формі, зі зброєю, з символікою терористичної групи, підконтрольної терористичній організації «ДНР», поруч з бойовою технікою, поряд з особами, які приймали активну участь в незаконних збройних формуваннях.
При цьому, вказані огляди інтернет-сторінок проводились з повним дотриманням вимог ст.ст. 223, 237 КПК України, тому підстави вважати ці докази неналежними чи недопустимим у колегії суддів відсутні.
Факт участі ОСОБА_7 у терористичній групі також підтверджується даними щодо вхідних та вихідних з'єднань телефонних номерів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_7 та доводять, що він з 13 квітня 2014 року по 29 грудня 2015 року постійно знаходився у населених пунктах Донецької області, які підконтрольні терористичній організації «ДНР».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення доведено «поза розумним сумнівом» те, що обвинувачений ОСОБА_7 перебував у складі терористичної організації «ДНР», зокрема у складі «батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_7», ІНФОРМАЦІЯ_13».
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - в участі у терористичній групі за наведених у обвинувальному акті обставин, а доводи захисника в апеляційній скарзі про протилежне спростовуються сукупністю наведених вище доказів.
Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність того, що «ДНР» є терористичною організацією, на думку колегії суддів також не є обґрунтованими з огляду на таке.
Як зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2021 року справа № 326/1385/18, провадження №51-2018 км 21, поняття терористичної організації визначено у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (далі - Закон), а також у ст. 28 КК України - це стійке об'єднання трьох і більше осіб, створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснюється розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки та вчинення терористичних актів. Достатнім для визнання організації терористичною є те, що якщо хоча б один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону, а також ст. 28 КК України, терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів, підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угрупувань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів так само, як і участь у таких актах, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, пропаганду й поширення ідеології тероризму, фінансування та інше сприяння тероризму.
Існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 258-3 КК України не є обов'язковим.
Діяльність «ДНР» як терористичної організації підтверджується зверненням Верховної Ради України (далі - ВРУ) до Організації Об'єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором, затверджене постановою ВРУ від 27 січня 2015 року № 129-VIII, Зверненням до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого російською федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року №1597-VII, Постанові ВРУ «Про заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року № 337-VII, Постанові ВРУ «Про заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою ВРУ від 04 лютого 2015 року № 145-VIII.
Висновки суду про визнання «ДНР» терористичною організацією узгоджується також із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який зазначив, що на початку квітня 2014 року збройні угрупування почали захоплювати офіційні будівлі Донецької та Луганської областей і заявляти про створення самопроголошених утворень, відомих як «ДНР» і «ЛНР». У відповідь 14 квітня 2014 року Уряд України, який розглядає такі збройні формування як терористичні організації, санкціонував застосування проти них збройних сил шляхом введення в правове поле поняття «антитерористична операція» (рішення від 25 липня 2017 року у справі «Хлєбік проти України»).
За наведених обставин суд касаційної інстанції вважав обґрунтованими висновки місцевого суду про те, що «ДНР» є терористичною організацією. Така позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 22 листопада 2018 року (справа № 477/233/16-к) та 29 жовтня 2020 року (справа № 642/6196/17).
Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, в повній мірі встановив та належним чином оцінив і врахував всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливо лише з призначенням йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, і підстави для призначення йому більш м'якого покарання відсутні.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2023 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її оголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4