Справа № 127/39920/23
Провадження №11-кп/801/365/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_8 та захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2024, якою відмовлено в клопотанні засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021,
Засуджений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України, більш м'яким. Клопотання мотивовано тим, що він відбув 2/3 строку покарання, став на шлях виправлення, не має стягнень та заохочень, пройшов навчання та отримав спеціальність.
Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_8 . Своє рішення суд мотивував тим, що останній не довів свого виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить замінити йому покарання на більш м'яке і направити на вільне поселення. Вказує, що він відбув 2/3 строку покарання, пройшов навчання та отримав спеціальність, дотримується встановлених в установі правил, підтримує зв'язки з рідними, визнав вину у вчиненні злочину та щиро розкаявся. Посилається на те, що судом не взято до уваги, що він не може працевлаштуватись, оскільки втратив паспорт громадянина України і не має коштів на його відновлення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2024 та задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Захисник посилається на те, що судом не взято до уваги участь засудженого ОСОБА_8 в реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», визнання вини за вироком суду, набуття спеціальності зварювальника під час відбування покарання та неможливість працевлаштування через відсутність відповідної роботи, те, що засуджений на профілактичному обліку в установі не перебував, у нього відсутні стягнення та виконавчі провадження.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника на підтримку апеляційних скарг, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас поліпшувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість поліпшення його правового становища.
Умовами застосування заміни не відбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений: відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; він став на шлях виправлення; фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Під дію ст. 82 КК України останній підпадав по відбуттю 1/2 частини строку призначеного йому покарання 01.06.2023. Рішенням комісії установи відмовлено в заміні покарання більш м'яким, як особі, що не стала на шлях виправлення (протокол №13 від 06.06.2023).
Як встановлено судом першої інстанції, засуджений ОСОБА_8 , відбуваючи покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» з 20.12.2021 жодного разу адміністрацією не заохочувався та в установі не працевлаштований за власним бажанням, останній раніше неодноразово судимий, незважаючи на застосування до нього заохочувальних норм, продовжив злочинну діяльність.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні подання про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_8 правильно та об'єктивно врахував особу засудженого, його поведінку за весь час відбування покарання та дійшов вірного висновку про відсутність переконливих доказів, які б свідчили про доведеність виправлення засудженого та відсутність передбачених законом підстав для заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, та обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання.
Згідно ч. 7 ст. 539 КПК України, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
ОСОБА_8 засуджений за не тяжкий злочин до трьох років позбавлення волі. Раніше вже звернувся до суду з клопотання про застосування пільги, передбаченої ст. 82 КК України, однак ухвалою Вінницького міського суду від 24.07.2023 йому було відмовлено в заміні невідбутої частини покарання. З дня постановлення судового рішення до моменту подачі засуджений повторного клопотання в даному провадженні, а саме 25.12.2024 не пройшло шість місяців, а тому воно не може бути задоволено ще й з огляду на недотримання визначеного законом проміжку часу.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, суд
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01.02.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Ухвала вступає в законну силу негайно після проголошення, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4