465/1211/24
6/465/185/24
про передачу заяви за підсудністю
01.04.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участю боржника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження -
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» звернувся до Франківського районного суду м. Львова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, до якої просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № 66337183 з примусового виконання виконавчого напису № 89670 вчиненого 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною ЯноюВікторівною про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованість по кредитному договору № 00-549033 від 13.12.2019 в сумі 30520 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ: 42254696, адреса: 02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 34, офіс 511).
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до такого висновку.
Згідно з ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21 Велика Палата відступила від попередніх висновків Верховного Суду та зазначила, що ЦПК України містить статтю 446, яка визначає підсудність вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), а саме - вони вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Тому питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК України, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Так, визначаючи підсудність за Франківським районним судом м.Львова, заявником до заяви не додано жодних доказів того, що виконання виконавчого напису здійснюється на території Франківського району м.Львова.
З огляду на текст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та постанови про відкриття виконавчого провадження дійсно місцем проживання ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, згідно інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області отриманої судом 29.03.2024 року вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 за №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Львівській області утворено Стрийський район (з адміністративним центром у місті Стрию) у складі, в тому числі, території Новороздільської міської територіальної громади.
Проте Законом України від 03.11.2020 «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону доповнено пунктом 31 такого змісту: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року». У свою чергу, Законом України від 16.11.2021 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів термін здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах раніше визначеної (до утворення (ліквідації) районів відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX) територіальної юрисдикції продовжено на один рік, але не пізніше 1 січня 2023 року. Законом України від 01.12.2022 «Про внесення зміни до пункту 31 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів пункт 31 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в такій редакції: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж на один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
Листом Ради суддів України № 9рс-466/20 від 22.07.2020 роз'яснено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ у межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Таким чином, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ у межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
До набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX юрисдикція щодо спорів, де боржником зазначена фізична особа із зареєстрованим місцем проживання у смт. Розділ колишнього Миколаївського району Львівської області, є Миколаївський районний суд Львівської області.
Відтак, враховуючи те, що зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Франківського районного суду м. Львова, з метою недопущення порушення правил підсудності, суд дійшов висновку, що матеріали справи №465/1211/24 слід передати за територіальною підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 260, 261, 354 ЦПК України -
постановив:
матеріали справи №465/1211/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», за участю боржника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження передати за територіальною підсудністю на розгляд Миколаївського районного суду Львівської області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартинишин М.О.