Справа № 308/7870/21
1-кс/308/721/24
15 березня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі осіб, які подали скаргу - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді, скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 від 28.09.2023 року, про закриття кримінального провадження №420200701160000023, відомості про яке внесено 06.02.2021року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України, -
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даною скаргою, в якій просять скасувати постанову старшого слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 від 28.09.2023 року про закриття кримінального провадження №420200701160000023 від 06.02.2021 року; зобов'язати прокурора відділу обласної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 та старшого слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 відповідно до поданого клопотання провести слідчі (розшукові) дії із обов'язковим залученням потерпілих; визнати бездіяльність прокурора відділу обласної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 та старшого слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Канюку Назара; встановити судовий контроль щодо виконання ухвали слідчого судді.
В обґрунтування скарги зазначають, що на підставі раніше поданої ними заяви прокурором Тячівської місцевої прокуратури внесені відомості про злочин до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження № 42020071160000023 від 06.02.2021 року. досудове розслідування здійснювало ТУ ДБР розташованого у місті Львові.
Однак, як зазначають заявники, за увесь період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчі ДБР чотири рази виносили постанову про закриття кримінального провадження не провівши жодних слідчих (розшукових) дій та не допитавши всіх свідків.
Вказані постанови були скасовані ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова та Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
При цьому, не зробивши жодної слідчої дії слідчий ОСОБА_5 в чергове виносить постанову про закриття кримінального провадження від 29.09.2023 року.
Заявники не погоджуються із даною постановою, стверджують, що за весь період проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні процесуальний прокурор та слідчий не реагували та не надали аргументованої відповіді на подані потерпілим заяви, клопотання, не проводять слідчі (розшукові) дії, ігнорують зазначені позиції у винесених ухвалах слідчим суддею.
У судовому засіданні заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали подану ними скаргу, просили таку задовольнити з підстав та мотивів наведених у ній.
Слідчий, рішення якого оскаржується органу досудового розслідування у судове засіданні повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
14.03.2024 року від прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд скарги без його участі. Проти задоволення скарги заперечує.
Також слідчому судді були надані матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42020071160000023 від 06.02.2021 року.
За наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника органу досудового розслідування, за участі заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прийняти процесуальне рішення у відповідності до вимог ст. 307 КПК України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
У відповідності до ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У судовому засіданні встановлено, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020071160000023 року від 06 лютого 2021 року, за ч. 1 ст. 364 КК України.
Постановою слідчого Першого СВ (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 від 13 січня 2021 року кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі скарги заявників, вказану постанову слідчого ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.04.2021 року було скасовано.
30.09.2021 року постановою слідчого П'ятого СВ (з дислокацією м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діях слідчого Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
В подальшому згідно Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2021 року постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 року скасовано через неповноту досудового розслідування.
Не зважаючи на вказані недоліки проведення досудового розслідування , не провівши жодних слідчих та процесуальних дій, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, 29.12.2022 року слідчим Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в діях слідчого Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Через що, відповідно до Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2023 року скаргу заявників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було задоволено, та скасовано постанову слідчого від 29.12.2022 року про закриття кримінального провадження.
Зокрема , в Ухвалі слідчого судді про скасування постанови слідчого від 29.12.2022року було звернуто увагу слідчого на те , що заявник ОСОБА_3 є свідком , потерпілою у даному кримінальному провадженні . Однак, у вказаній постанові слідчого відсутнє посилання на показання свідка, потерпілої ОСОБА_3 , а також підтвердження чи спростування обставин на які посилається ОСОБА_3 про те , що остання не допитана у справі ні як свідок, ні як потерпіла , вказуючи при цьому , на заподіяну їй шкоду.
Всупереч зазначеним вище вимогам , 28.09.2023 року слідчий Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , не провівши жодних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, постановляє постанову про закриття кримінального провадження №420200701160000023, відомості про яке внесено 06.02.2021року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Так, з наданих прокурором ОСОБА_10 матеріалів кримінального провадження№420200701160000023, відомості про яке внесено 06.02.2021року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України, вбачається, що такі містять низку клопотань заявників ОСОБА_11 про проведення слідчих дій, які слідчим були задоволені. Проте, як встанолено з наданих матеріалів крімінального провадження, слідчим не було вжито жодних заходів для проведення відповідних слідчих дій .
Як встановлено в судовому засіданні , ОСОБА_3 16.04.2020року слідчим було вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої у кримінальному провадженні №420200701160000023, відомості про яке внесено 06.02.2021року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України, однак, всупереч вимогам ст.223, 224 КПК слідчим не дотримано вимоги до проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, не допитано потерпілу ОСОБА_3 , не зясовано при цьому , що до наявності заподіяної їй шкоди, не допитано свідка ОСОБА_4 .
Таким чином, під час проведення перевірки обставин, кримінального провадження, слідчим в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України не проведені в повному обсязі слідчі дії з метою одержання фактичних даних вчиненого кримінального правопорушення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано їм належної правової оцінки, що свідчить про формальний підхід до розслідування вказаного кримінального правопорушення та як наслідок про неефективне досудове розслідування кримінальної справи.
Слідчий в порушення вимог кримінального процесуального закону, не провів всього необхідного обсягу слідчих дій, необхідних для встановлення істини у справі, тим самим, допустивши неповноту та однобічність, не дослідив обставини кримінального провадження в їх сукупності, не давши їм належної оцінки, для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому, дізнавачу у кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки , останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства, дізнання (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Враховуючи наведене вище , слід зазначити, що з аналізу процесуального законодавства, яке регулює спірні правовідносини можна дійти висновку, що закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження та передумовою чого, є дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Отже, з огляду на наведене вище, приймаючи до уваги строки розгляду скарги визначені ч.2 ст..306 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у місті Львові ОСОБА_5 від 28 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42020071160000023 року відомості про яке внесені 06 лютого 2021 року підлягає скасуванню.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання прокурора відділу обласної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 та старшого слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 відповідно до поданого клопотання провести слідчі (розшукові) дії із обов'язковим залученням потерпілих; визнання бездіяльність прокурора відділу обласної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 та старшого слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Канюку Назара; встановлення судового контролю щодо виконання ухвали слідчого судді, слідчий суддя вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор та слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Окрім цього, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги (ст. 307 КПК України).
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід задовольнити частково.
Керуючись вимогами ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 від 28.09.2023 року про закриття кримінального провадження №420200701160000023 відомості про яке внесено до ЄРДР від 06.02.2021року - задовольнити частково .
Постанову слідчого Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 від 28.109.2023 року про закриття кримінального провадження №420200701160000023 відомості про яке внесено до ЄРДР від 06 лютого 2021 року - скасувати.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2024 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1