Справа № 751/8698/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/323/24
Категорія - ч.2 ст. 307 КК України. Доповідач ОСОБА_2
01 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023270340003106 від 19 серпня 2023 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2024 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутич Київської області, громадянина України, з повною базовою освітою, не працюючого, не одруженого, який має малолітню дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 7 170 грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як установив суд, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим слідством місці, день і час, але не пізніше 11 год. 18 серпня 2023 року, досягши відповідних домовленостей, шляхом переписки в месенджері «Telegram», діючи умисно, з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів, вступив у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (далі - невстановлена особа), спрямовану на протиправне отримання доходів, шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
У подальшому, ОСОБА_9 у невстановлені досудовим слідством місці та спосіб, день і час, але не пізніше 19 год. 36 хв. 19 серпня 2023 року, діючи умисно та згідно попередньо узгодженої домовленості з невстановленою особою, усвідомлюючи, що вчиняє дії з придбання та подальшого зберігання психотропних речовин, з метою їх подальшого збуту, з корисливих мотивів, отримав від вказаної особи речовини, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою не менше 2,2294 г, і психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою не менше 0,0481 г, та, утримуючи зазначені речовини частково при собі, а частково за місцем свого тимчасового проживання в приміщенні господарсько-побутового призначення, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , зберігав особливо - небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 2,053 г при собі до її вилучення у нього за результатами обшуку під час затримання у період часу з 23 год. 19 серпня 2023 року до 00 год. 37 хв. 20 серпня 2023 року поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а також зберігав особливо небезпечну психотропну - речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,1764 г, і психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,0481 г, за місцем свого тимчасового проживання в приміщенні господарсько-побутового призначення, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , до їх вилучення за результатами обшуку вказаного приміщення у період часу з 00 год 50 хв. до 01 год. 51 хв. 20 серпня 2023 року.
Тим самим ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб незаконно придбав та зберігав з метою збуту:
- речовину, яка містить у своєму складі PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл- пентан-1-он), що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів» (таблиця І, список №2 «Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів») є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, масою не менше 2,2294 г, що у відповідності до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №513/4734, є великим розміром;
- речовину, яка містить у своєму складі амфетамін, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів» (таблиця II, список №2 «Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів») є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, масою не менше 0,0481 г.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 просить дослідити та надати оцінку доказам, якими обґрунтовується оскаржуваний вирок на предмет можливості застосування ст. 75 КК України, вирок суду в частині призначеного покарання змінити та звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом покарання з випробуванням.
Мотивує тим, що призначення покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, є явно несправедливим через суворість з урахуванням, зокрема, конкретних обставин події та посткримінальної поведінки обвинуваченого, його беззастережне визнання своєї провини, надання зізнавчих показань, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення тощо.
Судом не було враховано, що крім того, що ОСОБА_6 щиро розкаявся, він вказав місце свого тимчасового проживання, яке правоохоронцям було невідоме, розблокував свій мобільний телефон для огляду та добровільно видав заборонені речовини. При цьому, він має малолітню дитину, проходив курс психо-соціальної реабілітації, внаслідок вживання психотропних речовин, має задовільну характеристику, раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин (розлучення з дружиною, проживання в гаражному приміщенні).
Будучи наркозалежною особою, ОСОБА_6 опинився в залежності від невстановленої досудовим слідством особи, яка обіцяла за збут наркотичних засобів та психотропних речовин, забезпечити обвинуваченого забороненими речовинами безоплатно.
Звертає увагу, що на банківських картках, які були вилучені в обвинуваченого, відсутні відомості про здійснення будь-яких транзакцій, які б вказували на отримання ним грошових коштів за протиправну діяльність. Під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого, у ОСОБА_6 не знайдено грошових коштів, отриманих внаслідок зайняття діяльністю пов'язаною з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, що свідчить про те, що раніше він не займався збутом наркотиків та від його діяльності не наступило негативного впливу на здоров'я інших осіб, адже фактично, ОСОБА_6 не збував психотропні речовини, а тільки готувався до їх збуту, що підтверджується перепискою з його телефону.
Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказує, що незважаючи на те, що ОСОБА_6 під час допиту в судовому засіданні вказував, що психотропні речовини замовив з метою збуту, за що невстановлена досудовим слідством особа погодилася надати частку для його власного споживання, суд першої інстанції застосувавши норму ст. 69 КК України щодо основного покарання, одночасно застосував до його підзахисного додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що на думку сторони захисту є явно несправедливим та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили врахувати дані про особу винного, щирість його каяття, активне сприяння у розкритті злочину та усвідомлення вчиненого кримінально карного діяння, відсутність негативних наслідків від його дій, та призначити покарання за правилами ст. 75 КК України не пов'язане із позбавленням волі, що відповідатиме загальним засадам призначення покарання та меті покарання, прокурора, який не погодився з доводами сторони захисту, звернув увагу на те, що всі вказані в апеляційній скарзі обставини були враховані судом, у зв'язку з чим ОСОБА_6 було призначене покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому в апеляційному порядку не перевіряються.
Відповідно до ст. ст. 50,65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру.
Отже, справедливість розглядається як рівновага між вчиненим кримінальним правопорушенням і наслідками для особи, яка його вчинила, тобто між вчинком і покаранням.
На несправедливість призначеного вироком суду першої інстанції покарання має вказувати істотна (очевидна) диспропорція (порушення рівноваги) між визначеним судом видом та розміром покарання, і видом та розміром покарання, яке б мало бути призначено, з урахуванням усіх обставин, що повинні враховуватись при призначенні покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 реальну міру покарання, суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який не працює, задовільно характеризується, раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності протягом року 12 разів, з них 11 разів за умисні порушення правил безпеки руху, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але доставлявся до кабінету медичних оглядів на стан сп'яніння в диспансерне наркологічне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» з діагнозом: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання невстановлених речовин. Гостра інтоксикація неускладнена, який в період з 31 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року проходив курс психо-соціальної реабілітації в ГО «Чернігівський Центр Здорової Молоді» в с. Редьківка Чернігівського району та області. Врахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільна видача заборонених речовин, надання допомоги на утримання малолітньої дитини, та відсутність обставин, які б його обтяжували.
Саме встановлені судом пом'якшуючі обставини і дали суду можливість для застосування положень ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 307 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, але з конфіскацією майна, зважаючи на корисливу мету вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Вказуючи на суворість та несправедливість призначеного судом покарання, захисник в апеляційній скарзі не наводить жодної обставини, яка б позитивно його характеризувала, не вказує які ж дані про його особу дають підстави стверджувати, що більш м'яка міра покарання ніж позбавлення волі, буде достатньою для його виправлення.
Так, ОСОБА_6 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, з метою розповсюдження небезпечної психотропної речовини серед мешканців міста Чернігова, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку інкримінованих дій та передбачає тяжкі наслідки не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення та суспільства в цілому.
Не приймаються доводи захисника про те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення через збіг тяжких сімейних обставин, адже під час допиту в судовому засіданні дружина обвинуваченого ОСОБА_10 показала, що два роки тому її чоловік почав вживати наркотики, 31 січня 2022 року його повезли на лікування в с. Редьківка звідки він втік, коли розпочалися активні бойові дії. В березні 2022 року чоловік повернувся до м. Славутича, а потім вони вдвох продовжували жити в м. Чернігові, вона неодноразово пропонувала змінити йому оточення та розпочати здоровий спосіб життя без наркотиків, але він на це не погодився. З травня 2022 року він знову почав вживати наркотики, часто ночував у гаражі. Так вони проживали до березня 2023 року, а в березні розлучилися.
Тобто, ще до розлучення з дружиною обвинувачений зловживав психотропними та наркотичними речовинами, часто ночував в гаражі, не зважав на прохання дружини змінити коло свого спілкування та розпочати нормальне життя без наркотиків, що не може свідчити про те, що кримінальне правопорушення було ним вчинене через збіг тяжких сімейних обставин. ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення саме через обраний ним спосіб життя та можливість отримати безкоштовно психотропну речовину для власного вживання та прибуток, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами відповідно до яких ОСОБА_6 було запропоновано роботу для здійснення «закладок» в м. Славутичі та м. Гончарівське, на що обвинувачений сказав, що може здійснювати «закладки» в м. Славутичі та м. Мена. Після 18 серпня 2023 року між ОСОБА_6 та невстановленою особою були погоджені умови збуту обвинуваченим наркотичних засобів, в тому числі і за винагороду.
Встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, свідчать про те, що ОСОБА_6 усвідомлював незаконність вчинюваних дій та наслідки, які наступлять для нього у разі викриття, він свідомо обрав для себе такий шлях заробітку та задоволення власних потреб, отже, рішення суду першої інстанції про призначення додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, є обґрунтованим, при тому, що її призначення віднесене до дискреційних повноважень суду та є індивідуальним в кожному випадку.
Крім того, ч. 2 ст. 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, аналізуючи доводи апеляційної скарги захисника про застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, колегія суддів знаходить їх безпідставними, оскільки вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, який набув значних масштабів в Україні та негативно впливає на стан здоров'я і благополуччя людей та розвиток українського суспільства, дуже швидкими темпами поширюється безконтактне розповсюдження наркотичних речовин, що дає можливість придбати будь-який наркотик за лічені хвилини, чим у даному випадку і займався обвинувачений.
Призначення ОСОБА_6 покарання, яке не буде пов'язане із позбавлення волі та без конфіскації майна, як про це просить захисник, створить в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та погіршення економічного рівня життя в країні й окремих його громадян.
Тим більше, що судом вже були враховані ті обставини, на якій в своїй апеляційній скарзі посилається захисник, що і надало підстави для застосування положень ст. 69 КК України. Повторному врахуванню ці обставини не підлягають, а стороною захисту нових обставин, які б суттєво знижували ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та давали можливість вирішити питання про звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не наведено.
За таких обставин, коли рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а для засудженого, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13