іменем України
11 березня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/5151/23
Головуючий у першій інстанції - Бузунко О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/281/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1
заінтересована особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою Козелецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Бузунко О.А. від 07 листопада 2023 року, місце ухвалення рішення смт. Козелець, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Булава Р.Г. звернувся до суду через систему ”Електронний суд” з даною заявою про встановлення факту смерті, в порядку статті 317 ЦПК України, в якій просила: встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волноваха, Донецька область, Україна, місце смерті: м. Волноваха, Донецька область, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , та допустити негайне виконання рішення у справі. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказувала, що встановлення факту смерті та реєстрація її в установленому діючим законодавством України порядку необхідно їй для подальшої реалізації свого права, як спадкоємця. Смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті. За доводами заявника, вона є дочкою померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження, вона взяла на себе витрати по похованню батька. Заявник вказувала, що інших спадкоємців після смерті батька немає, більше ніхто, крім неї, не буде отримувати спадщину. На підставі положень статті 317 ЦПК України, ОСОБА_1 просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волноваха, Донецька область, Україна, місце смерті: м. Волноваха, Донецька область, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , та допустити негайне виконання рішення у справі.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.11.2023 року заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , - задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Волноваха Донецької області (Україна). Відповідно до ч.4 статті 317 ЦПК України, рішення допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - Козелецький відділ ДРАЦС), просить: рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.11.2023 року скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви; зобов'язати Козелецький відділ ДРАЦС анулювати актовий запис №05 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Волноваха Донецької області, Україна, поновлений 10.11.2023 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Доводи апеляційної скарги Козелецького відділу ДРАЦС вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.11.2023 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його ухваленні суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що за результатами проведеної Управлінням Державної міграційної служби у Чернігівській області перевірки за №7401.3.2-7563/74.2-23 була отримана відповідь про те, що згідно інформації, наявної в УДМС у Чернігівській області, бланк паспорта громадянина України НОМЕР_1 , копія якого долучена до матеріалів заяви, розподілено до УДМС у Запорізькій області, що викликає обґрунтовані сумніви щодо його дійсності. Також у паспорті заявника ОСОБА_1 на третій сторінці відсутня фотокартка, яка вклеюється по досягненню власника документа віку 25 років, а відповідно до п. 8 Розділу І ”Положення про паспорт громадянина України”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 року №3423-ХІІ, паспорт, в якому не вклеєна така фотокартка, вважається недійсним. Апелянт зазначає, що за результатами проведеної Козелецьким відділом ДРАЦС перевірки виявлено, що відомості відносно особи, вказаної у доданій до заяви копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , не відповідають відомостям, внесеним до Реєстру. Вказаний у цьому свідоцтві за № НОМЕР_2 актовий запис про народження складено на іншу особу. Разом з тим, в актовому записі про народження за №399 внесеного до Реєстру, зазначені інші дата, серія та номер виданого свідоцтва про народження. Доводи апеляційної скарги вказують, що із відомостей, які містяться в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, що місцем проживання заявника ОСОБА_1 , є м.Донецьк, проте, документально підтверджена інформація про перетин нею адміністративної межі у 2023 році, яка б підтверджувала її перебування на підконтрольній Україні території в день укладення договору з адвокатом, відсутня. За даних обставин апелянт вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, не здійснив належним чином перевірку права подання ОСОБА_1 заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Волноваха Донецької області, Україна, і тому безпідставно задовольнив вимоги заяви ОСОБА_1 .
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник заінтересованої особи - Козелецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Тристан І.М., підтримала вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 07.11.2023 року, - скасуванню, із закриттям провадження у справі.
Відповідно до приписів ч.1, ч.2, ч.4 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.1 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Булавою Р.Г., суд першої інстанції, з огляду на надані заявником докази, вважав, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи.
Проте, з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи із наступного.
Судом по справі встановлено, що у листопаді 2023 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а саме через її окрему підсистему (модуль) ”Електронний суд”, за підписом адвоката Булави Р.Г. від імені ОСОБА_1 до Козелецького районного суду Чернігівської області подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.
До заяви було додано копії наступних документів:
- паспорта громадянина України ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 22.04.2001 року Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, що містить інформацію про дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - м. Волноваха, місце проживання - АДРЕСА_1 (а.с.4);
- свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , виданого 20.04.1985 року районним бюро ЗАЦС м.Волноваха Донецької області, що містить інформацію про дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - м.Волноваха, Донецька область, актовий запис №399 (а.с.5);
- свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 , виданого 15.03.2022 року відділом РАЦС Волноваського районного управління юстиції Донецької Народної Республіки, що містить інформацію про дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Волноваха, Донецька область, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5, зворот);
- довідки про причини смерті ОСОБА_2 від 15.03.2022 року (а.с.6);
- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1369918 від 03.11.2023 року на підтвердження повноважень адвоката Булави Р.Г. (а.с.9).
Апеляційним судом при апеляційному перегляді справи на подані запити отримана наступна інформація.
Згідно відповіді №446788 від 13.02.2024 року є Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС ”Електронний суд”, особу з параметрами запиту ” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_5 ” не знайдено (а.с.59).
Згідно відповіді №446795 від 13.02.2024 року є Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС ”Електронний суд”, особу з параметрами запиту ” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ” не знайдено (а.с.60).
Відповідно до наданої Головним управлінням ДМС у Донецькій області від 29.02.2024 року інформації, у базі даних ЄІАС УМП ДМС України відомості щодо факту документування паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутні. Бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 до ГУ ДМС у Донецькій області не розподілявся. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 , виданим 15.06.2002 року Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 від 22.05.2013 року органом 1402 (а.с.77).
Згідно з відповіддю відділу ведення Державного реєстру виборців Новозаводського району міста Чернігова №19-32/23 від 29.02.2024, у базі даних Державного реєстру виборців щодо ОСОБА_1 відомості відсутні, відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні (а.с.78,79).
З відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.03.2024 року, вбачається, що за результатами проведеної перевірки згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян установлено, що свідоцтво про народження НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце народження: м.Волноваха), Відділом не видавалось. Відомості щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце народження: м. Волноваха Донецької області) та видачу свідоцтва про народження НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце народження: м. Волноваха Донецької області), в Реєстрі відсутні (а.с.84,86).
01.03.2024 року Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області повідомило, що за обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 від 22.05.2013 року, терміном дії до 22.05.2023 року, код органу, що видав - 1402, зазначений паспортний документ значиться недійсним у зв'язку зі смертю особи; бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 розподілено до УДМС у Запорізькій області (а.с.85).
З відповіді Головного управління ДПС у Чернігівській області вбачається, що у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, станом на 04.03.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не зареєстрована; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_8 , але 15.03.2022 року номер закритий, на підставі отримання ДПС України від Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли (а.с.87).
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі №638/4/19 від 07.04.2020 року).
Як вбачається із матеріалів справи, заявника ОСОБА_1 судом першої інстанції ідентифіковано за копією паспорта за відсутності у заяві інших даних, які визначені у п.2 ч.1 статті 175 ЦПК України, зокрема реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Заяву від імені ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано адвокатом Булавою Р.Г., який не підтвердив свої повноваження у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа в цивільній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України ”Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин (стаття 26 ЦК України).
Відповідно до статті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та статті 46 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду заявник, інтереси якого представляє адвокат у справі, має бути фізичною або юридичною особою, яка існує. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначені Законом України від 20.11.2012 року №5492-VI ”Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі - Закон №5492-VI).
Приписами статті 4 Закону №5492-VI передбачено, що єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону №5492-VI ідентифікувати - здійснювати комплекс заходів, що дає змогу виконувати пошук за принципом ”один до багатьох”, зіставляючи дані (параметри) особи, у тому числі біометричні, з інформацією Реєстру; ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.
Апеляційним судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не ідентифікована серед платників податків; інформація щодо неї відсутня у списку виборців; така особа зареєстрованою в Україні не значиться; свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (копія якого додана до заяви) на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не видавалось, в Державному реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відсутні відомості про актовий запис про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та видачу свідоцтва про народження НОМЕР_3 на її ім'я; тобто, дані щодо цієї особи не підтверджені у належний спосіб, хоча її інтереси в суді першої інстанції представляв адвокат Булава Р.Г.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 є особою, якої не існує.
Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про наявність у заявника права на звернення до суду, здатність здійснювати свої процесуальні права, у тому числі, доручати ведення справи представнику, призвели до неправильного вирішення процесуального питання, оскільки суд прийняв до розгляду справу, належним чином не ідентифікувавши особу заявника, не перевіривши повноваження представника, не витребувавши та не дослідивши оригінал договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Булавою Р.Г., внаслідок чого ухвалив незаконне рішення у даній справі.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Суд першої інстанції не встановив, що ОСОБА_1 є особою, якої не існує, а отже, не є фізичною чи юридичною особою та не наділений цивільною процесуальною правосуб'єктністю.
Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного рішення щодо особи, якої не існує, і тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Козелецького відділу РАЦС підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 07.11.2023 року, підлягає скасуванню, із закриттям провадження у даній справі.
Керуючись статтями: п.1 ч.1 статті 255; 367; ч.1 статті 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Козелецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2023 року, скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Головуючий: Судді: