01 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 671/366/24
Провадження № 33/4820/247/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнуто на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Згідно із постановою судді, 16 лютого 2024 року о 13 год 14 хв у місті Волочиську на вулиці Фридрихівська, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ-33021, д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, повторно протягом року, чим порушив ст.35 Закону України «Про дорожній рух».
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст.121 КУпАП - повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року та оголосити йому усне зауваження, звільнивши від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі.
Уважав, що прийняте судом адміністративне стягнення є занадто суворим для нього.
Указував, що повністю визнав свою вину та у вчиненому щиро розкаявся.
Зазначав, що до розгляду справи у суді 27 лютого 2024 року він пройшов 23 лютого 2024 року технічний огляд свого транспортного засобу ГАЗ-33021 д.н.з. НОМЕР_1 .
Посилався й на те, що він є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ-ї групи.
Окрім того, його син ОСОБА_2 , який є головою ФГ «Маргарита-2021», був мобілізований до лав ЗСУ, а він, будучи пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ-ї групи вимушений тимчасово виконувати обов'язки по їхньому фермерському господарству.
Таким чином, позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці та відсутність кваліфікованих працівників призведе до зупинки функціонування ФГ «Маргарита-2021» та неможливості проведення весняно-польових робіт у такий складний для держави час.
Зазначав, що в суду є можливість звільнення його від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, згідно з якою таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Убачав за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, що за своїм видом є справедливим для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів, викладених у апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Частина 1 ст.8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, крім іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Уважаю, що вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Відповідальність за ч.4 ст.121 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суд першої інстанції не оцінив сукупність доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та на підставі сукупності обставин справи прийняв необґрунтоване рішення.
Уповноваженою особою поліції було встановлено, що 16 лютого 2024 року о 13 год 13 хв у місті Волочиську на вулиці Фридріхівська, 9, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-33021, д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, повторно протягом року, порушив ст.35 ЗУ «Про дорожний рух».
Ці обставини знайшли своє відображення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №254955 від 16 лютого 2024 року за ч.4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №254955 від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень ст.251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням усталеної судової практики та позиції в рішеннях ЄСПЛ, протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Водночас, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами.
В обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, суд першої інстанції вказав на копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.121 КУпАП 2023 року.
Як вже зазначалось, що умовою притягнення особи за ч.4 ст.121 КУпАП є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Разом з тим зміст документа (а.с.3), який не має певних реквізитів, що притаманні для постанови у справі про адміністративне правопорушення (не завірений належним чином), не свідчить, що ОСОБА_1 протягом року вчинив будь-яке з порушень, передбачених ч.ч.1-3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до цього документу, наявного в матеріалах справи, не вбачається серії та його номеру, від якого числа документ.
У ньому зафіксовано, що особа щодо якої розглядається справа ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП. Разом з тим, суть цього правопорушення полягала в тому, що водій (не можливо розібрати прізвище, ім'я, по батькові) керував транспортним засобом ГАЗ-33021, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п.31.3 «б» ПДР України.
Окрім того, із рукописного тексту неможливо розібрати, до кого саме застосовано прийняте у справі стягнення. Прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої розглядається справа та застосовано стягнення, відрізняються, що свідчить про недолік вказаного документу.
Отже, в матеріалах справи відсутні достовірні дані про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.ч.1-3 ст.121 КУпАП, а саме належна копія постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
З метою об'єктивного розгляду справи, судом першої інстанції належним чином не з'ясовано чи притягалася особа до адміністративної відповідальності вперше та наразі неможливо встановити повторність протягом року вчинення будь-якого з порушень.
Під час розгляду справи судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази, - коли ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП і за вчинення якого саме адміністративного правопорушення його піддано заходам адміністративного впливу, що в свою чергу унеможливлює встановити, чи пройшов рік з дня закінчення виконання стягнення та чи взагалі його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Єдиним доказом притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП є копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності винесена уповноваженою на те посадовою особою, яка відсутня в матеріалах справи, а ксерокопія документа без належних реквізитів про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП не є належним та допустимим доказом у справі.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, а тому не може слугувати доказом вчинення особою правопорушення без наявності сукупності інших належних доказів.
Крім того, факт притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП не підтверджується довідкою старшого інспектора СРПП відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції О.Самбора (а.с.4).
Фотоматеріали (ксерокс документу), які додані до протоколу не є доказово цінним елементом у межах даної справи, оскільки не несуть інформації щодо підтвердження вчинення водієм правопорушення, а саме, повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 - 3 ст.121 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що докази, на які посилався суд першої інстанції у постанові не містять достовірних, безсумнівних та беззаперечних даних про те, що ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі, вчинив адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ, передбачених ч.ч.1-3, 5, 6, 8 ст.121 КУпАП, покладений на органи Національної поліції.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, - обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення визначених ст.255 КУпАП.
Суд не уповноважений за власною ініціативою збирати докази, на підтвердження зазначених обставин.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Таким чином, за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, вважаю, що в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на відсутність у справі достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КупАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак