Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/487/24
Номер провадження: 3/511/375/24
"28" березня 2024 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Ільяшук А.В., за участю секретаря судового засідання - Явдощук Р.В. , адвоката Карабут М.В. (в режимі ВКЗ) розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 № 5, 1 лютого 2024 року приблизно о 02:30, перебуваючи за місцем дислокації частини підрозділу в/ч НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, було виявлено солдата ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійким запахом алкоголю, гіперемією обличчя, хиткою ходою, поведінкою, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_2 відмовився в присутності свідків.
Стислий виклад позиції учасників справи.
Адвокат Карабут Марина Вікторівна просила закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки наявні докази в матеріалах справи є неналежними, містять протиріччя.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, згідно повідомлення представника військової частини, наразі самовільно залишив військову частину.
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суддя прийшла до наступних висновків.
Згідно положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 № 5 від 1 лютого 2024 року; направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; висновок № 6 щодо результатів медичного огляду від 1 лютого 2024 року; довідка командира військової частини НОМЕР_1 ; рапорт командира взводу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3 ; рапорт водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_4 .
Поряд з цим, стаття 266-1 КУпАП визначає, що у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пункт 8 Постанови Кабінету міністрів України від 12 січня 2024 року № 32 (далі - Постанови) регламентує, що військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
До матеріалів справи долучена копія направлення від 1 лютого 2024 року, яка не містить у відповідній графі ознаки алкогольного сп'яніння, а також підпису відповідної службової особи.
Відповідно до висновку № 6 від 1 лютого 2024 року, ОСОБА_2 відмовився від проходження освідування.
Однак, вказаний висновок не узгоджується з відеозаписом, витребуваним судом.
Також, рапорти свідків не узгоджуються з протоколом, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 було виявлено о 02:30, а в рапортах зазначено 03:30.
Допитані у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не змогли надати чітку відповідь відносно часу виявлення ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Щодо показів свідків, суд вважає необхідним зазначити, що Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2020 року у справі 161/5372/17 зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
На підставі викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя прийшла до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 33, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 172-20 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: А. В. Ільяшук