Справа № 576/2470/23
1-кп/576/51/24
01.04.24 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачуваного: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12023200620000389 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Студенок Глухівського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
Підсудний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про введення на всій території України воєнного стану, будучи військовозобов'язаним, 20 червня 2023 року, після проходження військово-лікарської комісії, проведеної 19 червня 2023 року у відповідності до Наказу Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», якою визнаний придатним до проходження військової служби, отримав бойову повістку та належним чином, у встановленому законом порядку був повідомлений посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу та прибуття о 09 год. 00 хв. 26 червня 2023 року для відправки до військової частини НОМЕР_1 , а також про наслідки відмови проходити військову службу під час мобілізації.
Однак, підсудний ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних на те причин не прибув 26.06.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до військової частини НОМЕР_1 , таким чином ухилився від призову за мобілізацією.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, але відмовився від дачі показань. Лише під час судових дебатів заявив, що дійсно ухилився від мобілізації так як боїться їхати на війну.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його вина у інкримінованому йому злочині повністю підтверджується іншими зібраними в справі доказами.
Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , дали аналогічні покази про те, що в червні 2023 року ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію, якою був визнаний придатним до проходження військової служби. Після чого, 20 червня 2023 року останньому була вручена повістка про призов на військову службу та необхідність прибуття о 09 год. 26 червня 2023 року до центру комплектування для відправки до військової частини для проходження військової підготовки. Також ОСОБА_4 були роз'яснені наслідки неприбуття за вказаною повісткою без поважної причини у виді кримінальної відповідальності. Але у вказаний час ОСОБА_4 до центру комплектування не з'явився, про причини неявки не повідомив і взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки.
Із довідки виданої військово-лікарською комісією та картки медичного огляду військовозобов'язаного вбачається, що солдат ОСОБА_4 19 червня 2023 року пройшов медичний огляд і визнаний здоровим для проходження військової служби.
Довідкою виданою КНП «Глухівська міська лікарня» підтверджується, що обвинувачуваний ОСОБА_4 за наданням медичної допомоги в період часу з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року до вказаного медичного закладу не звертався.
Із поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані та відправлені першим ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що ОСОБА_4 був направлений в розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 , при цьому останній був оглянутий у вказаному вище центрі комплектування і скарг не мав, що також підтверджується і особистою заявою ОСОБА_4 .
Копією військового квитка ОСОБА_4 підтверджується, що останній перебуває на військовому обліку.
Із розписки про отримання повістки вбачається, що20.06.2023 року обвинувачуваний ОСОБА_4 отримав повістку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 26 червня 2023 року.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст. 336 КК України як ухилення від призову за мобілізацією.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 міру покарання, у відповідності до ст. 66 КК України, суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання, що підсудний фактично визнав свою вину, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, в цілому позитивно характеризується за місцем проживання.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів. Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Тому з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого криміналого правопорушення, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставин їх вчинення, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинене, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства на певний час, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд зазначає, що призначення іншого, більш м'якого покарання, за вчинення кримінального правопорушення, яке направлене проти встановленого порядку забезпечення мобілізації, вчинене в умовах військового стану, може породити і в інших осіб впевненість в тому, що можна відмовитися захищати Вітчизну і реального покарання за це не настане. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Обирати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу підстав не вбачається.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1