Справа № 446/2646/23
04.03.2024 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023141420000219 від 26.09.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив:
У провадженні Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023141420000219 від 26.09.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.
09.01.2024 прокурором у кримінальному провадженні Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_4 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, з визначення розміру застави.
09.01.2024 ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, з визначення розміру застави до 08.03.2024 року включно.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що продовження строку тримання під вартою є необхідним та виправданим, оскільки вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та запобігання вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора, заперечив, просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 щодо клопотання прокурора, підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглянувши питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023141420000219 від 26.09.2023 року ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 27.09.2023 на той час підозрюваному ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів та визначено заставу в розмірі 214720 гривень.
21.11.2023 ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів по 19 січня 2024 року включно та визначено заставу в розмірі 214720 гривень.
Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 розділу ІІ КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. При цьому доведенню підлягають обставини, визначені частиною 3 цієї статті, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування, а тому суди повинні наводити додаткові мотиви для обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу (справа «Таран проти України» 14 (п. 71), Заява № 31898/06).
Розглянувши питання доцільності строку тримання під вартою обвинуваченого, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу і які передбачені у ст. 177 КПК України.
Так, суд відзначає, що на даний час існує ризик і він не зменшився, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та можливе притягнення до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк до восьми років та суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена обвинуваченим більш небезпечним ніж переховування та втеча, окрім того у обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні міцні соціальні зв'язки та постійне місце роботи та наявність невідбутої та непогашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення після умовно-дострокового звільнення, що свідчить про негативну репутацію ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, так як за наявності вищенаведених ризиків та особи обвинуваченого, а також з урахуванням стадії кримінального провадження, зокрема того, що розгляд кримінального провадження триває, таке продовження є виправданим та доцільним і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому, суд вважає визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 315, 331 КПК України,
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю смт. Юма, Республіка Карелія, російська федерація, проживаючого без визначеного місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 03 травня 2024 року включно.
У відповідності до положень ст.ст.182,183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в розмірі 214720 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою та виконувати наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду ;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання.
З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, а також направити начальнику Державної установа "Львівська установа виконання покарань (№19)".
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п'яти днів з дня вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1