ЄУН: 336/1984/24
Провадження №: 3/336/1749/2024
1 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживачого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ч. 4 ст. 121 КУпАП,
Встановила:
13.02.2023 року о 12 год. 10 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ИЖ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вул. Вороніна з вул. Авраменко в м. Запоріжжі, не пройшовши обов'язкового технічного контролю транспортного засобу. Адміністративне правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме 26.12.2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення ( постанова БАД 21345), чим порушив п. 31.3 б Правил дорожнього руху.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, з запереченнями або поясненнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом направленням SМS-повідомлення на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, засобами поштового зв'язку. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення ОСОБА_1 щодо розгляду справи.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 повідомлявся та був обізнаний про розгляд справи в суді, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судових засіданнях з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту.
Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено. В свою чергу, ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати письмові пояснення (спростування, докази) щодо протоколу.
За повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не пройшла обов'язковий технічний огляд транспортного засобу, передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 121 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не пройшла технічний огляд транспортного засобу, яким керує.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Суд вважає, що надані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність судом не встановлені.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини скоєння правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої за ч. 4 ст. 121 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на три місяці.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 34, 40-1, 35, 121, 221, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суддя-
Постановила:
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001,Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху), з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
В разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається на примусове виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, у відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф стягується у подвійному розмір - 1700 грн.
Суддя О.В. Щаслива
Строк пред'явлення виконавчого документу « »________20___р.
Постанова набрала законної сили « »_________20____р.
Дата видачі « »_________20____р.