Справа № 134/433/24
1-кп/134/45/2024
29 березня 2024 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2024 року за № 12024020190000005, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанка Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він систематично вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , з якою близько останніх трьох років спільно проживав в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 , являючись особою, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, умисно, систематично протягом тривалого часу, а саме з 25.03.2023 року по 19.10.2023 року, не маючи підґрунтя, вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , з якою проживав за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим перебуває на профілактичному обліку сектору превенції відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області як сімейний кривдник.
Так, 25.03.2023 року о 15:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: виражався до неї нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
За вказані дії ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до постанови Крижопільського районного суду від 20.04.2023 року у справі № 134/529/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Після цього ОСОБА_5 не зупинився на вчиненому та 22.05.2023 року близько 21:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив насильство в сім'ї, а саме: виражався в адресу співмешканки ОСОБА_6 нецензурною лайкою та словесно погрожував їй фізичною розправою.
За вказані дії ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до постанови Крижопільського районного суду від 14.06.2023 у справі № 134/859/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
19.10.2023 року о 18:45 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме: під час сварки виражався в її адресу нецензурною лайкою та словесно погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
За вказані дії ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до постанови Крижопільського районного суду від 06.12.2023 у справі № 134/1904/23, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчиняла насильство в сім'ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , не зупинившись на вчиненому, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, умисно, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, 05.01.2024 року в обідню пору, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 психологічне насильство, що виразилося у словесних образах, нецензурній лайці, тим самим, завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Систематичні протиправні дії ОСОБА_5 призвели до психологічних страждань ОСОБА_6 та погіршення якості її життя, до емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, крім того, викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
26 лютого 2024 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення на таких умовах: обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, матеріальна шкода вчиненим кримінальним правопорушенням потерпілій не завдана; обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; обставиною, яка обтяжує покарання, може бути визнано вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебував у близьких відносинах; сторони погодили призначити ОСОБА_5 покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк 240 годин, а також покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де ОСОБА_6 може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборонити листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього Кодексу є нетяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 1 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі, де вказала, що вони з обвинуваченим ОСОБА_5 помирилися, в зв'язку з чим підписали угоду про примирення, яку вона повністю підтримує.
Прокурор ОСОБА_4 проти затвердження угоди про примирення не заперечує.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.
Узгоджена потерпілою і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання.
Зокрема враховано, що ОСОБА_5 визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що пом'якшує йому покарання.
В той же час, оскільки вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, є об'єктивною стороною кримінального правопорушення, що зазначено у диспозиції статті та характеризує кваліфікуючу ознаку злочину, а тому в силу ч. 4 ст. 67 КК України суд не вбачає підстав для визнання обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.
Отже, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а також наявності декількох обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що укладену між потерпілою і обвинуваченим угоду про примирення слід затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_6 обмежувальних заходів із покладенням певних обов'язків згідно ст. 91-1 КК України, про що домовилися сторони угоди, суд враховує, що застосування таких заходів є правом, а не обов'язком суду, та вважає необхідним і достатнім на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці, оскільки як пояснив в судовому засіданні обвинувачений вони з потерпілою разом не проживають, однак спілкуються та зустрічаються в зв'язку з тим, що потерпіла має намір поїхати за кордон та залишити йому дитину.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 21.02.2024 року був обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 60 діб.
Зважаючи на особу обвинуваченого, його належну процесуальну поведінку та на покарання, яке призначається, суд вважає за необхідне скасувати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 26 лютого 2024 року, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання - скасувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілою, її представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6, 7 статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: