Справа № 725/2615/24
про залишення позовної заяви без руху
29.03.2024 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Піхало Н.В., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з правової позицією, висловленою в постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 543/775/17, за Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади, справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
Прийняття Закону №3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIІI «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3,5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або направити до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне на підставі ч.ч. 1,2 ст. 169 КАС України, залишити позовну заяву без руху, з наданням строку для усунення її недоліків протягом трьох днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо позивач усуне недоліки у встановлений судом строк, вона буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду за приписами ч.3 ст. 169 КАС України.
Суд повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду не пізніше трьох днів з дня закінчення строку на усунення недоліків, при цьому повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку , встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном три дня з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Піхало Н.В.